СПОВІДЬ 95-ЛІТНЬОЇ ДУЛІБЧАНКИ | Народознавчі Зошити

Архів

2019 рік, випуск 1 переглянути»

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1309-1558 DOI... переглянути»

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161). С. 1033-1308 DOI... переглянути»

Народознавчі зошити. 2023. № 2 (170). С. 271-502 DOI... переглянути»

« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 913–928

УДК 39:929-055.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.913

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

Надійшла 07.05.2018

СПОВІДЬ 95-ЛІТНЬОЇ ДУЛІБЧАНКИ

Тарас Ярослав Миколайович, доктор історичних наук,

професор, кандидат архітектури, завідувач відділу

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

професор

Національний університет «Львівська політехніка»,

кафедра Реставрації і реконструкції архітектури та пам’яток мистецтва

Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Це усна історія про буденне життя звичайної жінки, Юлії Юрківни Тарас, якій у 2017 виповнилося 95 років, яка, щоб вижити і забезпечити власні потреби, спромоглася пристосуватися до викликів та випробувань, які «дарували» політично-економічні системи держав-загарбниць України. Це розповідь про життя за Польщі, за німецької окупації, у підрадянській та незалежній Україні.

Ключові слова: примусові роботи, Австрія, син, донька, тяжка праця, різні політично-економічні системи.

читати публікацію»

Наші автори

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »