« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1308—1319

УДК 75.03:75.01:75.021:7.036«19/20»(510)=161.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1308

Надійшла 19.09.2018

КИТАЙСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЖИВОПИС ПЕРІОДУ «ШРАМІВ МИСТЕЦТВА» ТА ВИНИКНЕННЯ НЕОКЛАСИЦИЗМУ

Сунь Ке, аспірант

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА)

вул. Вознесенський узвіз, 20, Київ, 04053, Україна,

Контакти: +380505548874

e-mail: a.q.h@hotmail.com

Анотація. Проаналізовані перетворення і розвиток жанрових і тематичних особливостей китайського олійного живопису за часів виникнення і активного розвитку стилю «шрамів мистецтва». Описаний вплив загальносуспільних тенденцій на розвиток образотворчого мистецтва вказаного періоду. З’ясовано, що багато художників і мистецтвознавців того часу апелювали до мистецької спадщини попередніх періодів та намагалися повернути широко розповсюджений реалізм до його витоків, до принципів «місцевого мистецтва». Розглянуті передумови та причини становлення напряму «неокласичного мистецтва» та вплив на нього національних культурних особливостей у контексті пошуку китайськими художниками шляхів реінтеграції у глобальний мистецький простір та самоідентифікації в ньому.

Ключові слова: Китай, олійний живопис, шрами мистецтва, місцеве мистецтво, неокласичне мистецтво, художні особливості, стилі.

Список використаних джерел

  1. Неглинская М.А. Об актуальных тенденциях современного китайского искусства и перспективах его изучения / М.А. Неглинская [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.synologia.ru.
  2. Ван Фэй. Современное искусство Китая в контексте мирового художественного процесса. Дис. канд. искусствовед. / Ван Фэй. — Москва : Рос. акад. художеств, 2008.
  3. Просеков А. Менталитет китайцев и реформы Дэн Сяопина / А. Просеков // Философские науки. — 2015. — № 1. — C.86–98.
  4. Полубота А. Великий китайский путь / А. Полубота  // Литературная газета. 2011. — № 34.
  5. 刘明玉《小议“伤痕美术”的历史意义和审美价值[J]》.牡丹江教育学院学报,2010. Історичне значення і естетична цінність творів Лю Мінгю // Шар мистецтва. Журнал коледжу освіти Муданьцзян. — 2010.
  6. 吕澎.20世纪中国艺术史[M]. 北京: 北京大学出版社, 2007. Лу Вей. Історія китайського мистецтва у ХХ столітті. — Пекін : Вид­во Пекінського університету, 2007.
  7. 邹跃进.新中国美术史[M].长沙:湖南美术出版社,2002. Цзоу Юйїнь. Історія нового китайського мистецтва. — Чанша : видавництво образотворчого мистецтва Хунань, 2002.
  8. «我的油画之路» 靳尚谊 口述 曹文汉 撰文 吉林美术出版社 2000年. Цао Веньхань. Моя олійна дорога. — Пекін : Цзилінь, 2000.
  9. «二十世纪中国油画» 北京出版社 北京美术摄影出版社 2000年. Китайський олійний живопис двадцятого століття. — Пекін : Видавничий дім «Пекінське мистецтво», 2000.
  10. 毛澤東著,楊照 導讀: «毛澤東語錄»(精裝)台灣­東觀出版社 2005年 8月22日初版,ISBN 986­7636­61­9. Мао Цзедун, Ян Чжао. Вступ: «Вислови Мао Цзедуна». Тайвань : Дунгуань, 2005.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »