« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1610–1617

УДК 78.071.2:780.616.433(477.8)”19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1610

Надійшла 22.11.2018

ОЛЯ ОКУНЕВСЬКА: ТВОРЧА ДОЛЯ УЧЕНИЦІ ЙОГАННЕСА ІТТЕНА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, професор,

проректор з наукової роботи,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена життю і творчості маловідомої серед мистецтвознавців художниці українського роду Ольги Окуневської (1902—1985). Донька адмірала медичної служби військово-морського флоту Австро-Угорської імперії Ярослава Окуневського майже все своє життя прожила поза рідною Гуцульщиною, яку вона відвідала лише кілька разів у дитячі і молоді роки. Індивідуальний творчий шлях розпочала у Відні, де відвідувала приватні студії відомого мистця і педагога, одного з реформаторів мистецької освіти Йоганнеса Іттена. З кінця 1919 р. О. Окуневська  — першокурсниця Баугаузу — вищої державної мистецької школи нового зразка. Реформаторські педагогічні принципи Іттена були цікавими для українки, і вона зуміла виробити індивідуальні риси малярства, графіки і композиції на тривалу творчу перспективу. Одна з навчальних вправ цього періоду навчання за авторством О. Окуневської — графічне вирішення теми «гарцюючого коня» — надалі закріпилося як класичний зразок експресіоністської методології для всього європейського мистецтва періоду модернізму. У статті вперше у вітчизняній історіографії мистецтва здійснюється наукова реконструкція життєвого і творчого шляху О. Окуневської. При цьому висвітлюється віденський період її професійного становлення, її контактів з відомою художницею М. Дольницькою, а також розглядається полікультурний контекст Відня перших десятиліть XX ст. Спеціальна увага приділяється педагогічній системі Й. Іттена, зокрема в частині нових підходів цього видатного мистця до мобілізації в молоді внутрішніх ресурсів заради розкриття своєї емоційної ідентичності. При розгляді творів О. Окуневської зрілого і пізнього періодів, в умовах еміграції у Великій Британії здійснюється наукова інтерпретація окремих із збережених картин (більша частина з них була знищена у 1959 р., під час руйнівної пожежі її робітні у Лондоні).

Ключові слова: Оля Окуневська, Йоганнес Іттен, Відень, Ваймар, Баугауз, модернізм, експресіонізм, теорія композиції, теорія кольору, формалізм.

Список використаних джерел

  1. Гуменюк В. Порванi струни родини Окуневських / Василь Гуменюк // Гуцульщина. — 1994. — № 6 (42). — Вересень.
  2. Дольницький О. Літопис роду Дольницьких: Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження / Олег Дольницький. — Львів : Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. — VI + 658с.
  3. Иттен И. Искусство формы. Мой форкурс в Баухаузе и других школах / перевод с немецкого и предисловие Л. Монаховой / Иоханнес Иттен. — Москва, 2001. — 136 с. : ил.
  4. Гуменюк В. Оля Окуневська, дочка адмірала / В. Гуменюк. Режим доступу: http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/people.olga-okunevska/.
  5. Кирилаш Л. Ярослав Окуневський. Народження письменника (Хроніка одного рейсу) / Леонід Кирилаш. Режим доступу: huculia.info/jaroslav-okunevskyj-writer-birth/.
  6. Clarkson Austin. In Memory of Katharina Wolpe 1931—2013. Режим доступу: www.wolpe.org/resources/Bulle­tin_2014a_In-Memoriam.pdf.
  7. Guillem Ramos-Poqui. Ola Okuniewska (Ola Wolpe). 1902—1985). Режим доступу: https://www.ramos-poqui.com/ola/.
  8. Stefan Wolpe, Composer. Режим доступу: https://www.scribd.com/document/203218747/Wolpe-Composer-pdf
  9. Stefan Wolpe Chronological Catalog. Режим доступу: http://www.wolpe.org/page2/page12/page12.html

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »