« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 99—102

УДК 78(073)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.099

НАРОДНИЙ ОРКЕСТР ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

СТУКАЛЕНКО Зоя

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5577-2655

кандидат педагогічних наук, старший викладач

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра музичного мистецтва і хореографії,

вул. Шевченка, 1, 25000, Кропивницький,

Кіровоградська область, Україна

Анотація. У статті описано профілюючу дисципліну у системі фахової підготовки майбутнього вчителя музики — народний оркестр, а також наголошено, що найефективнішою формою розвитку творчих здібностей студента є навчальний оркестровий колектив. Головною метою професійного зростання майбутнього педагога-музиканта є не тільки поглиблене оволодіння сукупністю професійних умінь і навичок гри в оркестрі, а також управління оркестровим колективом та творча самореалізація. Наведені репертуарні напрями сучасного народно-оркестрового виконавства.

Ключові слова: народний оркестр, музика, мистецтво, репертуар, студент.

Надійшла 24.12.2018

Список використаних джерел

  1. Дейнега В.М. Музичний інструментарій як показник специфіки оркестру народних інструментів. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2002. Вип. 22. Кн. 8. С. 119—129.
  2. Ільченко О.О. Народне оркестрове виконавство: аматорство і проблеми художності: монографія. Київ: КДІК, 1994. 116с.
  3. Черкаський Л.М. Українські народні музичні інструменти. Київ: Техніка, 2003. 264 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »