« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 113—119

УДК 929 КОРПАНЮК+7.03:745.51(477)(092)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.113

ТРАДИЦІЇ КОСІВСЬКОЇ РІЗЬБИ У ТВОРЧОСТІ ПЕТРА КОРПАНЮКА (за матеріалами виставки до 60-літнього ювілею майстра)

БІЛИЙ Віктор

ORCID ID: http://orcid.org/000-0002-7107-4862

кандидат мистецтвознавства, доцент,

Косівський інститут прикладного та

декоративного мистецтва

Львівської Національної академії мистецтв,

відділ образотворчого мистецтва та академічних дисциплін,

вул. А. Міцкевича, 2, 78601, м. Косів,

Івано-Франківська обл., Україна

Контакти: e-mail: biluy61@meta.ua

Анотація. Петро Корпанюк є представником династії яворівських різьбярів Шкрібляків-Корпанюків, які започаткували нові тенденції в оздобі виробів з дерева, визначили засади їх художнього оздоблення, означили основні орнаментальні мотиви, різноманітні комбінації яких стали характерними для цього осередку, спираючись на традиції косівського різьбярства ХІХ ст. Постановка проблеми. П. Корпанюк, як представник молодшої генерації майстрів продовжує, з одного боку, традиції славетного роду, а з іншого — перебуває у постійному пошуку нових засобів образної виразності, згідно з вимогами сучасності. Мета статті: характеристика творчого почерку майстра, який, базуючись на засадах традиційної косівської різьби, пропонує власне трактування форми, пропорцій, технічних прийомів та орнаментальних мотивів. Методи. Основними методами дослідження творів майстра стали порівняльно-історичний та структурний. Перший дав змогу виявити традиційні засоби оздоби, притаманні косовській різьбі, другий був використаний при аналізі творів, враховуючи стійкість зв’язків між елементами у складі цілісної системи, якою є художній твір. Висновки. Спираючись на багатий родинний спадок, П. Корпанюк пропонує власне бачення традиції косівської різьби із застосуванням плоского різьблення, інкрустації кольоровим деревом, перламутром, металом. Композиції майстра будуються на контрастних зіставленнях візерункових смуг із незаповненим простором, прямолінійних та округлих мотивів, різнофактурних площин.

Ключові слова: Косів, різьба, майстер, орнамент, мотив, династія.

Надійшла 5.02.2019

Список використаних джерел

  1. Білий В. Формування індивідуального стилю в творчості народних майстрів художньої обробки дерева (на прикладі різьбарських династій Шкрібляків та Корпанюків). Народна творчість та етнографія. 2010. № 4. С. 105—109.
  2. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в Західних областях України. Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. 105 с.
  3. Захарчук-Чугай Р.В. Родина Шкрібляків: альбом. Ки­їв: Мистецтво, 1979. 50 с.
  4. Клименко О. Народний майстер як творча особистість (До проблеми індивідуального в народному мистецтві). Традиційне й особистісне в мистецтві: Колективне дослідження за матеріалами Четвертих Гончарівських читань. Київ: УЦНК Музей Івана Гончара, 2002. С. 31—37.
  5. Курилич М. Гуцульський орнамент. Київ: ЛК Мейкер, 2001. 126 с.
  6. Селівачов М.Р. Юрій Шкрібляк і його внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва. НТЕ. 2002. № 5—6. С. 59—65.
  7. Соломченко О. Г. Сучасні художні промисли Прикарпаття. Київ: Знання, 1979. 32 с.
  8. Станкевич М.Є. Українське художнє дерево. Львів: Афіша, 2002. 480 с.
  9. Українське народне мистецтво: різьблення та художній метал. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. 227 с.
  10. Юрій та Семен Корпанюки. Київ: Мистецтво, 1974. 23 с.
  11. Юсипчук Ю.В. Василь Девдюк — майстер гуцульського різьблення та металірства. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2016. 200 с.
  12. ЯремінЯ.В Косові відкрилась виставка дерево різьблення Петра Корпанюка. Режим доступу: http://huculia.info/petro-korpanyuk-exhibition-museum-kosiv/ (дата звернення: 11.09.2018).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »