« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 208—213

УДК 39874.4 78.085.7 (477)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.208

СПЕЦИФІКА ПРЕЗЕНТАЦІЙ НАРОДНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ФОЛЬКЛОРНИХ ФЕСТИВАЛЯХ УКРАЇНСЬКОГО ЗАХІДНОГО ПОГРАНИЧЧЯ

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга

ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-5188-1491

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної

україністики та народно-інструментального мистецтва,

Навчально-науковий Інститут мистецтв

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника»,

вул. Академіка Сахарова, 34-А, 76014,

Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: olgafp4@ukr.net

Анотація. Висвітлюється питання специфіки фольклорних фестивалів українського західного пограниччя. Вивчення специфіки функціонування прикордонних просторів носить міждисциплінарний характер. Проблематика охоплює питання мистецтва і культури, релігії та мови, політики й ідеології.

На cьогодні перебіг та особливості фольклорних фестивалів пограничних територій досі залишаються мало вивченими у науковій сфері.

Виявлено, що в часи незалежності України з огляду на певні соціокультурні, економічні та політичні чинники змінювалась і динаміка проведення фестивального руху. Фольклорний фестиваль об’єднує як засади традиційного — у презентації, відродженні, відтворенні глибинних сакрально-ментальних явищ етносу, так і видовищного — у притаманному власне фестивалю характері дійства. Така подія стає святом і для учасників-виконавців, і для глядачів, які стають безпосередніми співтворцями процесу розгортання фестивальних форм.

До складових жанрів фольклорних фестивалів входять: вокальний сольний, ансамблевий, хоровий; інструментальний — сольний, ансамблевий, оркестровий; вокально-ін­стру­ментальний — сольний і ансамблевий.

Серед функцій народного музичного інструментарію, що презентують своє мистецтво на фольклорних фестивалях, слід назвати ідентифікаційну (національну, етнічну, субетнічну); антропологічну; інформаційну; пізнавальну; ціннісно-естетичну (аксіологічну); розважальну (до танцю, до слухання, як супровід); емоційну тощо.

Ключові слова: етнос, субетнос, пограниччя, музичний фольклор, пісенна творчість, фестиваль, асиміляція.

Надійшла 22.12.2018

Список використаних джерел

  1. Берегова О. Комунікація в соціокультурному просторі України, технологія чи творчість? Київ: вид. НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2006. 388 с.
  2. Dutczak W. Сучасні фольклорні фестивалі на західному пограниччі України в контексті міжкультурної комунікації. Na pograniczach. O stosunkach spolecznych I kulturowych (redakcja naukowa: Robert Lipelt). Panstwo­wa Wyzsza Szkola Zawodowa im. Jana Grodka w Sanoku. Sanok, 2018. 238 s.
  3. КарасьГ. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття: монографія. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. 1164с.
  4. КочанВ. Феномен пограниччя у соціокультурному вимірі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук. Сімферополь, 2008. 20 с.
  5. Сичова О. Мистецькі фестивалі в соціокультурному просторі малих і середніх міст сучасної України: дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01 (теорія та історія культури). Київ, 2015.
  6. Сухомлинов О. Культурні пограниччя: новий погляд на стару проблему. Донецьк: Юго-Восток Лтд., 212с.
  7. Фабрика-Процька О. Пісенна культура лемків України (ХХ—ХХІ ст.): монографія. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. 328с.
  8. ЧапликК. Екзистенція лемківських переселенців в умовах сучасної України: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. 244c.
  9. Чернецька С. Фестивалі фольклору в соціокультурних процесах України кінця ХХ — початку ХХІ століття: дис. …канд. мистецтвознавства: 26.00.01 (теорія та історія культури). Київ, 2015.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »