« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 208—213

УДК 39874.4 78.085.7 (477)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.208

СПЕЦИФІКА ПРЕЗЕНТАЦІЙ НАРОДНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ФОЛЬКЛОРНИХ ФЕСТИВАЛЯХ УКРАЇНСЬКОГО ЗАХІДНОГО ПОГРАНИЧЧЯ

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга

ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-5188-1491

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної

україністики та народно-інструментального мистецтва,

Навчально-науковий Інститут мистецтв

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника»,

вул. Академіка Сахарова, 34-А, 76014,

Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: olgafp4@ukr.net

Анотація. Висвітлюється питання специфіки фольклорних фестивалів українського західного пограниччя. Вивчення специфіки функціонування прикордонних просторів носить міждисциплінарний характер. Проблематика охоплює питання мистецтва і культури, релігії та мови, політики й ідеології.

На cьогодні перебіг та особливості фольклорних фестивалів пограничних територій досі залишаються мало вивченими у науковій сфері.

Виявлено, що в часи незалежності України з огляду на певні соціокультурні, економічні та політичні чинники змінювалась і динаміка проведення фестивального руху. Фольклорний фестиваль об’єднує як засади традиційного — у презентації, відродженні, відтворенні глибинних сакрально-ментальних явищ етносу, так і видовищного — у притаманному власне фестивалю характері дійства. Така подія стає святом і для учасників-виконавців, і для глядачів, які стають безпосередніми співтворцями процесу розгортання фестивальних форм.

До складових жанрів фольклорних фестивалів входять: вокальний сольний, ансамблевий, хоровий; інструментальний — сольний, ансамблевий, оркестровий; вокально-ін­стру­ментальний — сольний і ансамблевий.

Серед функцій народного музичного інструментарію, що презентують своє мистецтво на фольклорних фестивалях, слід назвати ідентифікаційну (національну, етнічну, субетнічну); антропологічну; інформаційну; пізнавальну; ціннісно-естетичну (аксіологічну); розважальну (до танцю, до слухання, як супровід); емоційну тощо.

Ключові слова: етнос, субетнос, пограниччя, музичний фольклор, пісенна творчість, фестиваль, асиміляція.

Надійшла 22.12.2018

Список використаних джерел

  1. Берегова О. Комунікація в соціокультурному просторі України, технологія чи творчість? Київ: вид. НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2006. 388 с.
  2. Dutczak W. Сучасні фольклорні фестивалі на західному пограниччі України в контексті міжкультурної комунікації. Na pograniczach. O stosunkach spolecznych I kulturowych (redakcja naukowa: Robert Lipelt). Panstwo­wa Wyzsza Szkola Zawodowa im. Jana Grodka w Sanoku. Sanok, 2018. 238 s.
  3. КарасьГ. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття: монографія. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. 1164с.
  4. КочанВ. Феномен пограниччя у соціокультурному вимірі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук. Сімферополь, 2008. 20 с.
  5. Сичова О. Мистецькі фестивалі в соціокультурному просторі малих і середніх міст сучасної України: дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01 (теорія та історія культури). Київ, 2015.
  6. Сухомлинов О. Культурні пограниччя: новий погляд на стару проблему. Донецьк: Юго-Восток Лтд., 212с.
  7. Фабрика-Процька О. Пісенна культура лемків України (ХХ—ХХІ ст.): монографія. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. 328с.
  8. ЧапликК. Екзистенція лемківських переселенців в умовах сучасної України: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. 244c.
  9. Чернецька С. Фестивалі фольклору в соціокультурних процесах України кінця ХХ — початку ХХІ століття: дис. …канд. мистецтвознавства: 26.00.01 (теорія та історія культури). Київ, 2015.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »