« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 214—220

УДК 7.091
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.214

РОЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ У ЗБЕРЕЖЕННІ ТА ВІДРОДЖЕННІ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

ОЛЕРЄСКУ Думітру

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9651-5364

доцент, доктор мистецтвознавства, кінорежисер,

Інститут культурної спадщини, AНM

бл. Штефан чел Маре, 1, MD-2001, Кишинев,

Республіка Молдова

Контакти: e-mail: oldumi60@gmail.com

Анотація. Завдяки сучасним технологіям документальні фільми є одним із найбагатогранніших способів відображення дійсності. Фільми, присвячені народному мистецтву, збагачені особливими можливостями виражати аудіовізуальний поліфонізм цього феномену, його внутрішню драматургію. Тільки цей жанр кіно в стані відобразити як вигляд народних виконавців пісень і танців, так і поліхромність костюмів, орнаментів та багато інших аспектів ідентичності нації, що визначає його гостросучасне значення в контексті глобалізації культури.

Фільми, присвячені народному мистецтву, володіють особливою філософією життя, сповненого таємницею і мудрістю, приваблювали обдарованих кінематографістів усіх часів і народів. Серед молдавських це Еміль Лотяну, Влад Іовіце, Анатолій Кодру, Влад Друк, Іон Міжа та інші. Запропоноване дослідження ґрунтується на кращих фільмах цих творців.

Ключові слова: фільм (документальний), молдовська кіноіндустрія, відродження традицій, народний танець, народне мистецтво, етнографічні/хореографічні явища, культурна спадщина.

Надійшла 2.01.2019

Список використаних джерел

  1. Кернбах В. Словник загальної міфології. Бухарест: Альбатрос, 1995. С. 138.
  2. Еліадє М. Солілоквій. Бухарест, Гуманітас, 1991. С. 47
  3. Ілієшіу Сорін. Наративне зображення фільму. Яси: ред. Юнімея, 2012. С. 147. Цитата: Рудольф Арнхейм. Мистецтво та візуальне сприйняття. Психологія творчого бачення. Яси: Вид. Поліром, 2011. С. 388.
  4. Пол Валері, поезія. Діалоги. Поетика та естетика. Бухарест: Всесвіт, 1989. С. 667.
  5. Морару А. Румунська національна етнографія в контексті комуністичної тоталітарної політики в «Література та мистецтво», 6 червня 2013 р. С. 3.
  6. Кластерс П. Етноцид у «Recherchesd’ anthrologie politique». Париж: Seuil, 1980. С. 45. Цитата з Марі-Оділі Герандом, Олів’є Лесервоізье, Річард Поттір. Основні поняття етнології. Ясси: Поліром, 2001. С.81.
  7. Новерре Ж. Дж. Листи про танці та балети. Перекл. Іон Янеджік. Бухарест: Музичне видавництво, 1967. С. 76.
  8. Фор Елі. Функції кінематографу, перекл. з франц. Іон Карайон. Бухарест: Меридіан, 1971. С. 20.
  9. Вулканеску Ромулус. Румунська міфологія. Бухарест: Видавництво Академії Соціалістичної Республіки Румунія, 1985. С. 371.
  10. ДжиноІ., МішельМ. «Танець у двадцятому столітті». Бухарест: Арт. 2011. С. 234.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »