« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 272—279

УДК 7.011.26(=161.2)]:745/749(477-054.65)]”191/201″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.272

ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВУ (Пам’яті видатної вченої Раїси Володимирівни Захарчук-Чугай)

ГЕРУС Людмила

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу народного мистецтва,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Висвітлюється музейна, наукова, педагогічна та організаційна діяльність Раїси Володимирівни Захарчук-Чугай (1934—2019), внесок вченої у збереження, дослідження, популяризацію пам’яток українського народного декоративного мистецтва. Аналізується її наукова спадщина, зокрема досягнення у вивченні народного декоративного мистецтва Яворівщини, Українського Полісся, української вишивки.

Ключові слова: Раїса Володимирівна Захарчук-Чугай, українське народне декоративне мистецтво, вишивка, музей, мистецтвознавство.

Надійшла 13.02.2019

Список використаних джерел

  1. Глушко М. Народознавець пізнається в експедиційній дорозі. Раїса Захарчук-Чугай: бібліографічний покажчик. Львів, 2004. С. 11—14.
  2. Гошко Ю.Г. Краса мистецтва Яворівщини. Жовтень. 1980. № 8. С. 143—144.
  3. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка: Західні області УРСР. Київ, 2004. 192с.: іл.
  4. Кара-ВасильєваТ.В. Мистецтво Яворівщини. Образотворче мистецтво. 1980. №2. С. 30.
  5. Раїса Захарчук-Чугай: бібліографічний покажчик. Ін-т народознавства НАН України. Львів, 2004. 64с.: іл.
  6. СелівачовМ.Р. Книга про народне мистецтво. Народна творчість та етнографія. 1980. № 3. С. 89—90.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »