Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 13—19
УДК 7.031.4:7.036(477) “20”
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.013
ФОЛЬКЛОРНА КУЛЬТУРА У ВІЗІЯХ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
СКЛЯРЕНКО Галина
кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник,
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М.Т. Рильського НАН України,
вул. Михайла Грушевського, 4, 01011, м. Київ, Україна,
Інститут проблем сучасного мистецтва
Національної академії мистецтв України
вул. Євгена Коновальця, 18Д, 01133, Київ, Україна
Контакти: e-mail: galyna2010@ukr.net
Анотація. В українській культурі народне мистецтво традиційно займає надзвичайно велике та помітне місце, акумулюючи у собі культурозберігаючий та націєутворюючий досвід. На кожному історичному зламі протягом ХХ століття звернення до фольклорних джерел поставало в українському мистецтві засобом оновлення образно-пластичних засад та художньої мови в цілому. Сучасне українське мистецтво, що сформувалося у роки перебудови та увиразнилося в добу Незалежності, розкриває нові змісти у фольклорній культурі, залучаючи її до сучасних художніх практик. На відміну від попередніх періодів, коли народні традиції привертали художників своєю формально-естетичною виразністю, сучасне мистецтво загалом зосереджує свою увагу на синкретичності фольклорної культури, нерозривності її образних, ритуальних та функціональних засад. Інтерпретація народної культури та образотворчого фольклору стала основою новітніх інсталяцій, акцій у довкіллі, ленд-артівських проектів, що разом утворили певну тенденцію в сучасному українському мистецтві, переосмислюючи змістові виміри традиційної теми, залучаючи фольклорну культуру до актуального художнього простору.
Ключові слова: сучасне мистецтво, фольклорна культура, концептуальні практики.
Надійшла 24.12.2018
Список використаних джерел
- Богемская К. Понять примитив. Самодеятельное, наивное и аутсайдерское искусство в ХХ веке. Санкт-Петербург: Алтея, 2001. 185 с.
- Гуренко А. Мистецтво землі: різні обличчя українського genius loci. Образотворче мистецтво. 2005. № 3. С. 100—102.
- Дзюба І. З криниці літ: у трьох томах. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. Т. 1. Статті. Доповіді. Рецензії. Передмови. Дещо про добрих сусідів і духовну рідню. 975 c.
- Лемаршанд Ф. Топос Чорнобиля. Київ: Дух і літера, 2001. Ч. 78. С. 374.
- Мистецтво довкілля. Україна 1989—2010. Альбом. Київ: Софія-А, 2010. 342 с.: іл.
- Пичета В. О связи между некоторыми течениями живописи и народным искусством. Творчество: Журнал Художественного цеха. Харьков, 1919. № 1. С. 27.
- Прокофьев А. О трех уровнях художественной культуры Нового и Новейшего времени. Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени. Москва: Наука, 1989. С. 6—28.
- Путилов Б.Н. Фольклор и народная культура. Санкт-Петербург: Наука, 1994. 240 c.
- Селівачов М. До типології регресивних і регенеративних явищ у народному мистецтві ХХ ст. Регрес і регенерація в народному мистецтві. Колективне дослідження за матералами третіх гончарівських читань. Київ: Музей Івана Гончара; Родовід. 1998. С. 38—44.
