« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 48—56

УДК [746.4 + 391.4]:687.4(476.704 + 477.804)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.048

ГОЛОВНІ УБОРИ З «ОПОЯСКОЮ» В ТРАДИЦІЙНОМУ ЖІНОЧОМУ КОСТЮМІ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ

ВІННІКОВА Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1379-3922

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник.

Державна наукова установа «Центр досліджень

білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі»,

м. Мінськ, Республіка Бєларусь.

Контакти: e-mail: marya_vinnikova@tut.by

Анотація. Стаття присвячена дослідженню традиційних дівочих і жіночих головних уборів, що побутували на прикордонних територіях Гомельського повіту Могилевської губернії (Білорусь) і Чернігівського повіту Чернігівської губернії (Україна) в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Дівочим варіантом головного убору була «опояска» — вузька смужка полотна, багато орнаментована на кінцях і начільній частині, яку пов’язували навколо голови, не закриваючи маківку. У жіночому варіанті головного убору передбачалося носіння «опояски» з чіпцем особливої форми, при цьому змінювався і спосіб її носіння. Такі головні убори були яскравим декоративним доповненням традиційного дівочого і жіночого костюмів.

Століття тому «опояски» і чепчики вийшли з ужитку. Зараз їх окремі екземпляри знаходяться в зібраннях музеїв м. Санкт-Петербурга: Російського етнографічного музею та Музею антропології й етнографії імені Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук. Об’єктом нашого дослідження стали головні убори з білоруських колекцій перерахованих музеїв. Для порівняльного аналізу залучалися також опубліковані архівні фотографії з українських колекцій цих же музеїв. Внаслідок порівняльного дослідження зроблено висновок про аналогії жіночих головних уборів з «опояскою», поширених на прикордонних територіях України та Білорусі. На основі вивчення музейних предметів розкриті конструктивні і художні особливості традиційних головних уборів з «опояскою». Порівняльний мистецтвознавчий аналіз виявив значну схожість в розмірах і конструкції, композиційному розміщенні декору, домінуванні деяких орнаментальних мотивів, а також у використанні аналогічних технік виконання декору білоруських і українських дівочих і жіночих «опоясок».

У статті наводяться схеми декору «опоясок», три з яких публікуються вперше. Уперше публікується графічна реконструкція способу носіння жіночого головного убору з опояскою. Представлені матеріали можуть бути використані для подальших наукових досліджень і для відтворення в матеріалі втрачених варіантів головних уборів.

Ключові слова: традиційний костюм, головний убір, «опояска», вишивка, орнамент, реконструкція, білорусько-українське пограниччя.

Надійшла 6.12.2018

Список використаних джерел

  1. РЭМ № 876212110.
  2. РЭМ № 876212114.
  3. РЭМ № 876212115.
  4. РЭМ № 876212116.
  5. РЭМ № 876212117.
  6. РЭМ № 876212119 /1, 2.
  7. МАЭ № 41514 /а, в.
  8. РЭМ 151424.
  9. РЭМ № 1388.
  10. РЭМ № 138825 /а, в.
  11. РЭМ № 138826 /а, в.
  12. РЭМ № 1363.
  13. Зеленин Д.К. Женские головные уборы восточных (русских) славян. Slavia. Praze. 1926. C. 305—307.
  14. Святский Д. Крестьянские костюмы в области соприкосновения Орловской, Курской и Черниговской губерний. Живая старина. СПб., 1910. Вып. I—II. С. 3—17.
  15. Жабінская М.П. Мастацтва сяла Неглюбка. Мінск: Беларусь, 1976. 80 с.
  16. Віннікава М.М. Традыцыйнае жаночае адзенне сяла Усохская Буда Добрушскага раёна Гомельскай вобласці. Этнаграфія Беларускага Падняпроўя: Матэрыялы навуковай канферэнцыі (г. Магілёў, 30 лістапада — 1 снежня 1999). Магілёў, 1999. С. 107—111.
  17. Стельмащук Г.Г. Традицийні головні убори украпнців. Кипв: Наукова думка, 1993. 240 с.
  18. Винникова М.Н. Реконструкция локальных вариантов традиционного белорусского костюма с использованием материалов из собраний музеев России и Беларуси. Европейское культурное пространство в коллекциях МАЭ. Сборник МАЭ. Т. 58. СПб.: МАЭ РАН, 2013. С. 325—359.
  19. Віннікава М.М., Богдан П.А. Традыцыйны беларускі касцюм. Мінск: Беларуская навука, 2016. 302 с.
  20. Лобачевская О.А., Зимина З.И. Белорусский народ­ный костюм: крой, вышивка и декоративные швы. Минск: Беларуская навука, 2009. 279 с.
  21. Прокопьева Н.Н. Приготовление «смертной одежды»: способы кодирования половозрастного статуса стариков у восточных славян. Материалы по этнографии. Т. III: Народы Белоруссии, Украины, Молдавии. СПб.: Навигатор, 2010. С. 97—122.
  22. Калашникова Н.М. «Шапочное знакомство»: Коллекция головных уборов из собрания Российского этно­графического музея. Москва: Северный паломник, 2012. 192 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »