« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 283—292

УДК 323.11:17.035.3](=161.2)]:341.231.14
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.283

ЕКСКЛЮЗИВНІ ЧИННИКИ І РЕГІОНАЛЬНІ БАР’ЄРИ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ

ВОВКАНИЧ Степан

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4183-7857

доктор економічних наук, професор,

провідний науковий співробітник

Інститут регіональних досліджень НАН України,

вул. Козельницька, 4, 79026, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: lsvovkanych@gmail.com

Анотація. У статті чи не вперше аналізується модель державотворення, де нація розглядається як така, що усвідомила свою національну ідею майбутнього розвитку. Постулюється, що спираючись на цю Ідею, розробляються стратегеми розбудови національної держави корінного народу зі всіма належними атрибутами. Титульний народ, який живе в цій державі, має ексклюзивне (виключне) природне, культурне, релігійне та історичне право на самовизначення і захист. Наголошується, що ці стратегеми в усунені бар’єрів імперської асиміляції виконують три основоположні, водночас взаємопов’язані функції духовного відродження: консолідацію народу, його ідентифікацію та інтеграцію в цивілізований світ. Основується: усе, що заважає реалізації цих магістральних функцій національного поступу, — залишок недобросусідського оточення минулого, який сучасники, щоб швидше досягти кращого майбутнього, мають якнайменше залишати прийдешнім.

Ключові слова: Українська Національна Ідея, стратегеми розбудови національної держави, бар’єри захисту національної ідентичності, інформаційний простір.

Надійшла 25.02.2019

Список використаних джерел

  1. ВовканичС. Про синергію нації. День. 2018. 21 червня.
  2. Дарон А., Джеймс Р. Чому нації занепадають. Київ: Наш Формат, 2016. 440 с.
  3. ВовканичС. Об’єднатися в різноманітності, або Ще раз про українську національну ідею. Дзеркало тижня. № 35. 2018. 22 вересня.
  4. ВовканичС. Візія ідеології розбудови національної держави — ексклюзив українського народу. Народознавчі зошити. 2018. № 6. С. 1347—1365.
  5. Основной закон: Израиль — национальное государство еврейского народа. URL: www.knesset.gov.i1/main/.ru.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »