« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 698—704

УДК 398.341; 398.4 (477.82/.84)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.698

ТРАДИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ МАНЕВИЧЧИНИ

ГАЛАЙЧУК Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876

кандидат філологічних наук, доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. У пропонованій публікації досліджується традиційна будівельна обрядовість Маневицького району Волинської області. На основі експедиційних матеріалів розглянуто звичаї, обряди та демонологічні уявлення та вірування, що супроводжують різні етапи зведення житла та новосілля. Зокрема, низка розглянутих у публікації уявлень стосується добору будівельного матеріалу. Щоб у новій хаті людям нічого не шкодило, для будівництва не використовували дерева, яке вивернула буря чи побила блискавка, скрипучого дерева, дерева з відростком від серцевини («свічкою»), дерева на два стовбури («двойнят»), того, що росло на кладовищі; також не будували з осики.

При закладинах хати повсюдно практикували покладання на підвалини грошей, щоб забезпечити багатство у хаті, як апотропеї клали свячене зілля і ладан. Важливу роль при закладинах відігравала особа майстра, тому «знахорів» намагалися не наймати. Подекуди на тому місці, де стоятиме стіл, прикопували хрестика. Завершували будову встановленням на кроквах «вінка» («букета», «квітки»).

Щоб у хаті «велося», перед входинами пускали туди на ніч кота або півня, курку, іноді собаку. Трапляються згадки про запрошення у нове житло домовика. На самі входини першим до хати заходив чоловік як господар дому. Ритуальну функцію в цьому обряді виконував хліб.

Констатовано, що будівельна обрядовість Маневиччини відповідна обрядовості інших західнополіських районів, адже ґрунтується на таких самих реаліях і виражає тотожні мотиви.

Ключові слова: Західне Полісся, Маневиччина, будівельна обрядовість, закладини, входини, домовик.

Надійшла 10.05.2019

Список використаних джерел

  1. Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Маневичі-2016. Од. зб. В. Галайчук.
  2. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »