« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 715—731

УДК 39:643:747(477.86-11)”189/193″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.715

ІНТЕР’ЄР ПОКУТСЬКОГО ЖИТЛА (друга половина XIХ — початок ХХ ст.)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. З’ясування локальної специфіки внутрішнього облаштування осель окремих етнографічних районів є на сьогодні доволі актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості інтер’єру житла на теренах Покуття, виявити спільноукраїнські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційне житло покутян, а предметом — його інтер’єр. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки. Внутрішнє облаштування народного житла покутян ніколи не було предметом спеціальних досліджень. У тих небагатьох публікаціях, які стосуються житло-будівельної культури цього району, цей аспект висвітлений авторами доволі побіжно, без належного аналізу, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Інтер’єр покутського житла характеризувався певним набором предметів, їх розташуванням, а також системою опалення та освітлення, що в загальному було типовим для всієї України. Біля входу до хати, по один бік, у кутку — піч, по другий бік — мисник на посуд, між піччю та причільною стіною — стаціонарна чи мобільна постіль. У кутку, діагонально протилежному печі, — стіл (чи стіл-скриня), над ним — образи. Уздовж причілкової та чільної стін знаходилися лави, між столом і полом — скриня (інколи остання замінювала стіл), біля стола — рухомий стільчик. Водночас під впливом певних факторів тут спостерігаємо певні локальні варіації у влаштуванні інтер’єру.

Ключові слова: Покуття, житло, інтер’єр, стіл, постіль, піч, мисник, полиця.

Надійшла 10.04.2019

Список використаних джерел

1. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
2. Радович Р. Традиційне житло Покуття: техніка і технологія спорудження стін (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Плісненські старожитності. Збірник наукових праць. Львів: Растр-7, 2017. Вип. 2. С. 27—61.
3. Деркач І., Паньків М. Садиба на Покутті (кінець ХІХ — початок ХХ ст. ст.). Івано-Франківськ, 1994. 30 с.
4. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny. Krakуw: W drukarni uniwersytetu jagelloсskiego, 1882. Т. 1. 360 s.: il.
5. Mroczko Fr.X. Њnatyсszczyzna. Lwуw: Z drukarni Wіadysіawa Јoziсskiego, 1897. Cz. 1. 83 s.
6. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-11. 45 арк.(Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 7.06.—15.06. 1978 р.).
7. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-17. 41 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 17.06.—25.06. 1976 р.).
8. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-53. 24 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття. 1984 р.).
9. Falkowski J. Pуlnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwуw, 1938. 107 s. Pracy etnograficzny, 4. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie.
10. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Му­зей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
11. Радович Р. Поліське житло: культурно генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
12. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука, 1983. 188 с.
13. Якимович Г. Використання глини в народному будівництві Буковини і Покуття (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. Львів, 2001. № 3. С. 555—558.
14. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
15. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
16. Боренько Н. Атрибуція керамічних виробів — важливий чинник науково-дослідницької роботи (на прикладі фондових груп «гончарство» та «художні промисли» Музею народної архітектури та побуту у Львові). Матеріали першої Міжнародної науково-практичної конференції. Науковий збірник. Львів: Апріорі, 2013. Вип. 1. С. 23—34.
17. Колупаєва А. Українські кахлі ХІХ — початку ХХ ст. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. Львів: ІН НАН України, 2006. 383 с.
18. Якимович А. Інтер’єр народного житла Буковини (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). .Музей народної архітектури та побуту. Наукові записки. Вип. 2. Львів, 2008. С. 72—88.
19. Кіщук Т.П. Інтер’єр. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 110—125.
20. Шухевич В. Гуцульщина. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
21. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
22. Могитич І.Р., Кіщук Т.П. Садиба, житло, інтер’єр. Гу­цульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 165—178.
23. Сергєєва М. Формування інтер’єру середньовічного житла. Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 65—74.
24. Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656—1657 р. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1937. Т. СLІV. С. 41—69.
25. Сивак В. Лучина. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів: ІН НАН України, 2007. С.317.

читати публікацію»