« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 906—914

УДК 398.22:

[7.04.046.1:325.8-051](477.83)Р.Шухевич

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.906

НАРОДНИЙ ПЕРЕКАЗ «РОМАН ШУХЕВИЧ ПРИЛІТАЄ У ЛІС ДО ПОВСТАНЦІВ»: ІДЕЙНО-СМИСЛОВИЙ І ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

ЛУНЬО Євген

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1543-7008

кандидат філологічних наук, науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: lunyoe@gmail.com

Анотація. Постановка проблеми. Однією з важливих сьогоденних проблем держави України є проблема з національною ідентичністю її громадян. Віддавна потужним чинником формування етнічної й національної свідомості широких народних мас є героїчна народно-епічна традиція. Вона ставить питання розкриття суспільної ролі й історичного значення видатних осіб, серед яких — Головний командир УПА Роман Шухевич. Записуванням і аналізом оповідних фольклорних творів про Р. Шухевича раніше займався лише Г. Дем’ян, а також у низці статей автор. Об’єктом дослідження представленої статті є оригінальний народний переказ на мотив: «Роман Шухевич прилітає у ліс до повстанців».

Мета статті — виділити у творі компонент суб’єктивний — привнесений автором художній вимисел, а також компонент об’єктивний як безпосереднє відображення історичної реальності, висвітлити їхню між собою органічну єдність як мистецького явища. Вказати на особливу ідейно-політичну й естетичну роль Р. Шухевича як історичної постаті і як художнього образу у формуванні української масової свідомості. Методологічна основа — метод герменевтики як мистецтво розуміння текстуального дискурсу, а також як коментування та інтерпретацію мистецького твору шляхом розумово-аналітичного й інтуїтивного осягнення його художнього смислу.

Ключові слова: повстанський героїчний епос, народне оповідання, народний переказ, національний герой, Р. Шухевич, С. Бандера, ОУН, УПА, Яворівщина.

Надійшла 14.06.2019

Список використаних джерел

  1. Луньо Є. Повстанська епічна традиція і сучасний процес державотворення. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 22. Львів, 2012. С. 254—259.
  2. Луньо Є. Повстанський героїчний епос і питання сучасного державотворення. Народознавчі зошити. 2014. № 3. С. 502—513.
  3. Дем’ян Г. Український народ про генерала Романа Шухевича-«Тараса Чупринку». Визвольний шлях. 1998. Кн. 3 (600). С. 259—271; Кн. 4 (601). С. 391—400.
  4. Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин-«Лицар» Львів: Інститут Народознавства НАН України, 2003. 648 с.
  5. Степан Бандера та його родина в народних піснях, пере­казах та спогадах. Записи та упоряд. Григорія Дем’яна. Львів: Афіша, 2006. 568 с.
  6. Луньо Є. Постать Романа Шухевича в оповідному фольклорі Яворівщини. Український визвольний рух. Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів: Видавничий дім «Мс, 2007. Збірник 10. С. 203—224.
  7. Луньо Є. Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини. Народознавчі зошити. 2011. № 1. С. 43—65.
  8. Луньо Є. Народне оповідання «Роман Шухевич перебуває в секретній повстанській криївці»: ідейно-художній аспект. Східноєвропейський історичний вісник. Дрогобич: Посвіт, 2017. Спеціальний випуск ІІ. С. 175—185.
  9. Луньо Є. Народний переказ «Роман Шухевич і Осип Дяків квартирують у селянській хаті»: ідейно-сми­словий аспект. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 30: Український визвольний рух ХХ століття. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2017. С. 229—235.
  10. Луньо Є. Народний переказ «Юрій Шухевич признається до загиблого батька»: ідейно-художній аспект. Міфологія і фольклор. 2018. № 3—4. С. 5—13.
  11. Енциклопедія постмодернізму. Київ: Основи, 2003. 503 с.
  12. Борев Ю. Эстетика. Изд. 4-е, доп. Москва: Издательство политической литературы, 1988. 496 с.
  13. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 581 с.
  14. Луньо Є. Степан Бандера в народних піснях з Яворівщини. Воля і Батьківщина. 1999. № 1. С. 114—121.
  15. Луньо Є. Степан Бандера в пісенному фольклорі Яворівщини. Визвольний шлях. 1999. Кн. 10. С. 1201—1210.
  16. Луньо Є. Яворівщина про Степана Бандеру. Провідник ОУН у пісенному фольклорі. Народознавчі зошити. 1999. № 1. С. 32—39.
  17. Літопис Української Повстанської Армії. Т. 31. УПА на Львівщині і Ярославщині. Спогади і документи вояків УПА ТВ «Розточчя» 1943—1947. Торонто; Львів: Літопис УПА, 2000. 324 с.
  18. Луньо Є. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити. 2012. №5. С.890—907.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »