« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 842—849

УДК 398.7(476)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.842

СИСТЕМА ЧИННИКІВ ВАРІАНТНОСТІ В ПІСЕННОМУ ФОЛЬКЛОРІ

МАЗУРІНА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5632-7844

кандидат філологічних наук,

доцент літературознавства,

докторант відділу фольклористики

та культури слов’янських народів

Державної наукової установи

«Центр досліджень білоруської культури,

мови і літератури НАН Білорусі»,

вул. Сурганова, 1, 220072, м. Минск, Беларусь.

Контакти: е-mail: mazurynang@tut.by

Анотація. У статті досліджується система чинників варіантності творів пісенного фольклору. Аналізується варіантність, яка є характерною властивістю практично всіх явищ, пов’язаних з мовою і творчістю людини. У сфері пісенного фольклору поєднуються вербальна і музична мови, які одночасно змінюються в поточних соціокультурних умовах. В окремих науках — лінгвістиці, етномузикознавстві, етнології — виділено ряд чинників, що належать до кожної із зазначених галузей. Мета статті — виявлення комплексу чинників варіантності народних пісень шляхом використання методу системного аналізу в рамках фольклористичного дослідження. Висновки зроблені на матеріалі східнослов’янського, переважно білоруського пісенного фольклору.

Представлена стаття є історико-теоретичним дослідженням, яке розглядає варіантність як в специфічно фольклористичному, так і широкому контексті. Такий підхід до варіантності актуальний з тієї точки зору, що він відкриває перед дослідниками нові можливості осягнення законів органічної зв’язку між мистецтвами слова і музики, нерозривно об’єднаних в народних піснях. Дослідження варіантності з позицій синтезу мистецтв дало змогу глибше усвідомити природу цього явища і виявити систему чинників варіантності, що володіють особливою універсальної значущості.

Ключові слова: варіантність, пісенний фольклор, чинник, вербальна мова, музична мова, традиція, зміни.

Надійшла 9.07.2019

Список використаних джерел

  1. Лозка А., Мазурына Н. Беларуская фалькларыстыка: Каляндар і каляндарна-абрадавая паэзія: вучэб.-метад. дапам. Электронны рэсурс. Мінск: БДПУ, 2015. 1 электрон. дыск (CD-ROM).
  2. THE RITUAL YEAR 11: Traditions and Transformation. The Yearbook of the SIEF (Sociйtй Internationale d’Ethnologie et de Folklore) Working Group on the Ritual Year. Kazan; Moscow: T. 8, 2016. 296 p.
  3. Стариченок В. Большой лингвистический словарь. Ростов-н/Д: Феникс, 2008. 811 с.
  4. Горбачевич К. Нормы современного русского литературного языка.3-е изд., испр. Москва: Просвещение, 1989. 208 с.
  5. Studies in Sociolinguistics by William Labov. Beijing: Beijing Language and Culture University Press, 2001. 246р.
  6. Вишнякова Н. Креативная психопедагогика: Психология творческого обучения. Минск: Поли Биг, 1995. 239 с.
  7. Тавлай Г. Критерии мастерства носителей белорусской песенной обрядовой традиции. Традиционный фольклор народов России и стран СНГ: Тезисы докладов Международного конгресса (г. Санкт-Петербург, 29 октября — 2 ноября 2018). СПб.: РИИИ, 2018. С. 44.
  8. Самойлава Е. «Спiваю так, як душа моя спiває»: Народный музыкант в контексте современной куль­туры». Традиционный фольклор народов России и стран СНГ: Тезисы докладов Международного конгресса (г. Санкт-Петербург, 29 октября — 2 ноября 2018). СПб.: РИИИ, 2018. С. 31—32.
  9. Вулей і пчолы. Вектары сучаснай фалькларыстычнай школы БДУ: зб. навук. арт. Мінск: Права і эканоміка, 2011. 291 с.
  10. Мальцев С. О психологии музыкальной импровизации. Москва: Музыка, 1991. 85 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »