« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 842—849

УДК 398.7(476)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.842

СИСТЕМА ЧИННИКІВ ВАРІАНТНОСТІ В ПІСЕННОМУ ФОЛЬКЛОРІ

МАЗУРІНА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5632-7844

кандидат філологічних наук,

доцент літературознавства,

докторант відділу фольклористики

та культури слов’янських народів

Державної наукової установи

«Центр досліджень білоруської культури,

мови і літератури НАН Білорусі»,

вул. Сурганова, 1, 220072, м. Минск, Беларусь.

Контакти: е-mail: mazurynang@tut.by

Анотація. У статті досліджується система чинників варіантності творів пісенного фольклору. Аналізується варіантність, яка є характерною властивістю практично всіх явищ, пов’язаних з мовою і творчістю людини. У сфері пісенного фольклору поєднуються вербальна і музична мови, які одночасно змінюються в поточних соціокультурних умовах. В окремих науках — лінгвістиці, етномузикознавстві, етнології — виділено ряд чинників, що належать до кожної із зазначених галузей. Мета статті — виявлення комплексу чинників варіантності народних пісень шляхом використання методу системного аналізу в рамках фольклористичного дослідження. Висновки зроблені на матеріалі східнослов’янського, переважно білоруського пісенного фольклору.

Представлена стаття є історико-теоретичним дослідженням, яке розглядає варіантність як в специфічно фольклористичному, так і широкому контексті. Такий підхід до варіантності актуальний з тієї точки зору, що він відкриває перед дослідниками нові можливості осягнення законів органічної зв’язку між мистецтвами слова і музики, нерозривно об’єднаних в народних піснях. Дослідження варіантності з позицій синтезу мистецтв дало змогу глибше усвідомити природу цього явища і виявити систему чинників варіантності, що володіють особливою універсальної значущості.

Ключові слова: варіантність, пісенний фольклор, чинник, вербальна мова, музична мова, традиція, зміни.

Надійшла 9.07.2019

Список використаних джерел

  1. Лозка А., Мазурына Н. Беларуская фалькларыстыка: Каляндар і каляндарна-абрадавая паэзія: вучэб.-метад. дапам. Электронны рэсурс. Мінск: БДПУ, 2015. 1 электрон. дыск (CD-ROM).
  2. THE RITUAL YEAR 11: Traditions and Transformation. The Yearbook of the SIEF (Sociйtй Internationale d’Ethnologie et de Folklore) Working Group on the Ritual Year. Kazan; Moscow: T. 8, 2016. 296 p.
  3. Стариченок В. Большой лингвистический словарь. Ростов-н/Д: Феникс, 2008. 811 с.
  4. Горбачевич К. Нормы современного русского литературного языка.3-е изд., испр. Москва: Просвещение, 1989. 208 с.
  5. Studies in Sociolinguistics by William Labov. Beijing: Beijing Language and Culture University Press, 2001. 246р.
  6. Вишнякова Н. Креативная психопедагогика: Психология творческого обучения. Минск: Поли Биг, 1995. 239 с.
  7. Тавлай Г. Критерии мастерства носителей белорусской песенной обрядовой традиции. Традиционный фольклор народов России и стран СНГ: Тезисы докладов Международного конгресса (г. Санкт-Петербург, 29 октября — 2 ноября 2018). СПб.: РИИИ, 2018. С. 44.
  8. Самойлава Е. «Спiваю так, як душа моя спiває»: Народный музыкант в контексте современной куль­туры». Традиционный фольклор народов России и стран СНГ: Тезисы докладов Международного конгресса (г. Санкт-Петербург, 29 октября — 2 ноября 2018). СПб.: РИИИ, 2018. С. 31—32.
  9. Вулей і пчолы. Вектары сучаснай фалькларыстычнай школы БДУ: зб. навук. арт. Мінск: Права і эканоміка, 2011. 291 с.
  10. Мальцев С. О психологии музыкальной импровизации. Москва: Музыка, 1991. 85 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »