« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1165—1177

УДК 738:39:7.046.1 (4)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1165

ГОНЧАРНА ТЕМАТИКА У ФОЛЬКЛОРНИХ ЗАПИСАХ МИТРОФАНА ДИКАРЕВА

РАХНО Костянтин

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919

доктор історичних наук,

провідний науковий співробітник,

Національний музей-заповідник

українського гончарства в Опішному,

вул. Партизанська, 102, 38164 Опішне,

Зіньківський район, Полтавська область, Україна

e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Фольклорна традиція якнайповніше висвітлює народне сприйняття гончарного ремесла та його носіїв — майстрів-гончарів. Особливо актуальною є наукова спадщина визначного фольклориста, етнографа і міфолога Митрофана Дикарева (1854—1899), яка, попри значний обсяг, залишається маловивченою. Дослідити представлений у ній гончарний фольклор є метою автора. Об’єктом нашої студії є науковий доробок Митрофана Дикарева, що складається з публікацій народної прози, пісень і малих форм фольклору, описів весільних і календарних обрядів і звичаїв, народного побуту, наукових досліджень у царині міфології, а предметом — наявні в них уявлення, які розкривають народну перцепцію діяльності гончарів і горшковозів, роль і функції гончарних виробів у традиційному побуті українців Воронежчини та Кубані другої половини ХІХ ст. Методологічною основою дослідження є історико-географічний метод у поєднанні з принципами й методами історіографічних досліджень.

Основою роботи є записані Митрофаном Дикаревим міфологічні легенди, що показують міфологічне значення гончарної сировини — глини та функції виробів із неї, бувальщини, прислів’я та приказки, які показують ставлення народу до професій гончаря та горшковоза. Результатами дослідження є те, що вони висвітлюють образи гончаря та горшковоза в народних міфологічних уявленнях, народне ставлення до них і їхніх занять, їхній стосунок до інших міфологічних персонажів, а також розповідають про міфологічні конотації глиняного посуду.

Ключові слова: гончарство, фольклор, легенди, бувальщини, весільні обряди, календарна обрядовість, приказки, прислів’я, пісні, Митрофан Дикарів.

Надійшла 26.07.2019

Список використаних джерел

  1. Козар Л. Народознавець Митрофан Дикарев з укра­їнсько-російського етнографічного пограниччя. Мате­ріали до української етнології. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. Вип.7(10). С. 110—116.
  2. ДикаревМ.А. Воронежский этнографический сборник. Воронеж: Типо-литография Губернского правления, 1891. [4], 314. II с.
  3. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, со­бранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов: Типография Губернского земства, 1895. Вып.1. 308с.
  4. ДикаревМ. Рождественские святки (Отрывки из малорусского народного календаря). Кубанские областные ведомости. Екатеринодар, 1895. №5. С. 2.
  5. КрамаренкоМ. Різдвяні сьвятки в станиці Павлівській Єйського одділу, на Чорноморії. Етноґрафічний збір­ник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1895. Т.І. С. 1—24.
  6. Казки та оповідання з Поділля: В записах 1850—1860-их рр. Випуск І—ІІ. Упорядкував Микола Левченко. Київ: Друкарня Української Академії Наук, 1928. LVIII. 598с.
  7. ДрагомановМ. Малорусские народные предания и рассказы. Свод Михаила Драгоманова. Киев: Типография М.П.Фрица, 1876. 647 с.
  8. ГнатюкВ. Галицько-руські анекдоти. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1899. Т. VІ. XІІ. 370. ІІІ с.
  9. Франко І. Пять лєґенд. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. V. С. 111—116.
  10. Дикарєв М. Чорноморські народні казки й анекдоти. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1896. Т.ІІ. С.3—50.
  11. Дикарев М. Велыкдень на Украине и Черномории (отрыв­ки из народного календаря). Кубанские об­ластные ведомости. Екатеринодар, 1897. № 84. С. 2.
  12. ДикаревМ. О царских загадках. Этнографическое обозрение. Москва, 1896. №4. С. 1—64.
  13. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, снаряжённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: Типография и хромолитография А. Траншеля, 1878. Том вторый. Малорусския сказки. 688 с.
  14. ПотебняА.А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. Москва: Университетская типография Каткова и Кє, 1865. 310 с.
  15. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, снаряжённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: Типография В. Киршбаума, 1877. Том четвертый. Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. ХХХ, 713. 44 с.
  16. ДикаревМ. Заметка по истории народной ботаники. Этнографическое обозрение. Москва, 1899. №1—2. С. 19—53.
  17. ДикаревМ. Малорусское слово «паляниця» и греческое релбнпт. Киевская старина. Киев, 1899. ТомLXVII. Октябрь. С. 31—49.
  18. ЧубинскийП.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, снаря­жённой Императорским Русским Географическим Об­ществом. Санкт-Петербург: Типография В. Безобразова, 1872. Том третий. Народный дневник, из­данный под наблюдением действ.-чл. Н.И.Кос­томарова. ІІ, VIII, 486. II с.
  19. Козар Л. Місце Митрофана Дикарева в історії української фольклористики. Дослідники українського фольклору: невідоме та маловідоме. Колективна монографія. Київ: Видавець Микола Дмитренко, 2008. С. 255—276.
  20. Дикарев М. Проґрама до збираня відомостей про громади і збірки сільської молоді (вулицю, вечерниці, досвітки і складки). Посмертний твір М. Дикарева. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів: Друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1900. Том ІІІ. С. 1—27.
  21. [Дикарев М.] Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1903. XII. 258 с.
  22. АгапкинаТ.А., Топорков А.Л. К проблеме этногра­фического контекста календарных песен. Славянский и балканский фольклор: Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. Москва: Наука, 1986. С.76—88.
  23. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, сна­ря­жённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: Типография В. Безобразова, 1872. Том первый. Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство. ХХХ. 467 с.
  24. ЧумаченкоВ.К. Майкопчанин П.С. Плугатырев (Плу­гатырь) и его этнографические письма М.А. Дикареву. Памяти М.В. Семенцова. XVIII-е Дикаревские чтения. Краснодар: Плехановец, 2017. С.76—97.
  25. СтарковВ. Листування Бориса Грінченка та Митрофана Дикаріва. Література та культура Полісся. Ніжин: НДПУ, 2001. Випуск15: Спадщина П. Куліша в сучасних дослідженнях. С. 199—269.
  26. ДикарєвМ. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волості) у Вороніжчині. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1905. ТомVІ. С. 114—204.
  27. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1912. Т. ХХХІІІ. Т. ІІ. Вип. 1. XLII. 237 с.
  28. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1912. Т. ХХХІV. Т. ІІ. Вип. 2. XXIV. 280 с.
  29. Wуjcicki K.Wі. Klechdy, staroїytne podania i powiesci ludu polskiego i Rusi. Warszawa: Wyd. P. Barycki, 1837. T. II. 215 s.
  30. Czubala D. Folklor garncarzy polskich. Katowice: Wy­daw­nictwo Uniwersytetu Њl№skiego, 1978. 152 s.
  31. Czubala D., Czubalina M. Anegdoty, bajki, opowieњci garncarzy. Warszawa: Ludowa spуіdzielnia wydawnicza, 1980. 200 s.
  32. Григорьев А.Д. Архангельские былины и исторические песни, собранные А.Д. Григорьевым в 1899—1901 гг. с напевами, записанными посредством фонографа. Москва: Университетская типография, 1904. Т.1. Ч.І. Поморье. Ч. 2. Пинега. 708 с.
  33. Милорадович В.П. Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888—1895 г. Харьков: Типография Губернского прав­ления, 1897. 149 с.
  34. Ригведа. Мандалы V—VIII. Москва: Наука, 1995. 745с.
  35. Тулси Дас. Рамаяна, или Рамачаритаманаса. Море подвигов Рамы. Перевод с индийского (хинди), комментарии и вступительная статья академика А.П. Баранникова. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, 1948. 968с.
  36. Г[натюк]В. Збірки сільської молодіжі на Україні. З паперів Митр. Дикарєва. Матеріяли до української етнольоґії. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1918. ТомXVIII. С. 170—275.
  37. МиловидовФ.Ф. Жаба и лягушка в народном миросозерцании, преимущественно малорусском. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьков: Типография «Печатное Дело», 1913. Том XIX. Памяти профессора Егора Кузьмича Редина (†27 апреля 1908 г.). С.358—400.
  38. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов: Типография Губернского земства, 1899. Том ІІІ. Песни. 766 с.
  39. АрандаренкоН. Записки о Полтавской губернии, составленныя в 1846 году: в трех частях. Полтава: Типография Губернского Правления, 1849. ЧастьІІ. 2, IV, 385. 28 с.
  40. Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Мар­ковича. Атрибуція автографів, упорядкування, перед­мова та примітки О.І.Дея. Київ: Наукова думка, 1983. 527с.
  41. Народні пісні в записах Івана Манжури. Упорядкування, вступна стаття і примітки Л.С. Каширіної. Ки­їв: Музична Україна, 1974. 352 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »