« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1185—1190

УДК: 801.8:821.161.2:821.22(556)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1185

ЕТНОТИП ВОЇНА В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМАХ ТА КУРДСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

НАБОК Марина

ORCID ID:

кандидат філологічних наук, доцент,

Сумський державний університет,

кафедра мовної підготовки іноземних громадян,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000, м. Суми, Україна

е-mail: nabok.marinka@gmail.com

БЕШИР Мехмет

ORCID ID:

студент групи ЛС-329,

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000,

м. Суми, Україна; Туреччина

Анотація. Стрімкий розвиток різних форм і способів міжкультурного спілкування вимагає вивчення і осмислення особливостей національного світосприйняття, світорозуміння, світовираження і світоствердження того чи іншого народу. Важливість такого підходу до вивчення національного буття народів полягає, насамперед, у розумінні «свого» крізь призму «чужого», і «чужого» крізь призму «свого». Цим, власне, і зумовлена актуальність статті.

Мета статті — проаналізувати своєрідне сприйняття етнотипу воїна в українських народних думах та курдських народних піснях, здійснити його порівняльний аналіз. Об’єктом і предметом дослідження є українські народні думи та курдські народні пісні, національні особливості творення етнотипу воїна в народнопоетичних творах. Використовуються теоретичні та емпіричні методи дослідження.

На матеріалі українських народних дум та курдських народних пісень з’ясовується традиційне сприйняття народами образу жінки-матері як берегині роду, поняття «людина і природа», що аналізується в площині відданості героїв своїй землі, за яку вони борються і помирають.

Ключові слова: українські народні думи, курдські народні пісні, етнотип, герой, нація, культура, традиція, світосприйняття, свобода, незалежність.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Нудьга Г. У колі світової культури. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. 440с.
  2. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Львів: Інститут народознавства НАН України. Кн. 1, 1997. 422 с.; Кн. 2, 1998. 510 с.
  3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000. 288 с.
  4. Наливайко С. Індоарійські таємниці України. Київ: Просвіта, 2004. 448 с.
  5. Наливайко С. Українська індоаріка. Київ: Євшан-зілля, 2007. 640с.
  6. Руденко Ю. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа. 1994. №5. С.13—18.
  7. Українські народні думи. Том другий корпусу. Тексти № 14—33 і вступ Катерини Грушевської. Харків; Київ: Пролетар, 1931. 304с.
  8. Братко-Кутинський. Феномен України. Київ: Вечірній Київ, 1996. 394с.
  9. «Bкrоtana». URL: http://kurtce-muzik.blogspot.com/2012/ 03/sipan-xelat-beritan.html (дата звернення: 19.04.2019).
  10. Велесова книга. Волховник. Київ: Такі справи, 2002. 367 с.
  11. «Zоlan». URL: http://www.bakanzi.com/sarki-sozu-cevirileri/ciwan-ha (дата звернення:

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »