« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1191—1199

УДК 398.81(477.83-2):[94:329.17(477)”19″]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1191

ПІСНІ-ХРОНІКИ ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ XX СТ.: ТЕМИ, МОТИВИ, ОБРАЗИ (НА МАТЕРІАЛАХ, ЗІБРАНИХ У СТРИЙСЬКОМУ РАЙОНІ)

КРАВЦОВА Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481

кандидат філологічних наук,

молодша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділу фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. Пісні-хроніки — оригінальна форма увічнення стійкості, патріотизму та героїзму учасників національно-визвольних змагань. У них зафіксовано приклади локальних проявів боротьби, засвідчено роль особистості. Співанки-хроніки національно-визвольних змагань середини XX ст. Стрийщини ще не виступали об’єктом наукового вивчення. Тому їх фольклористичне дослідження є на сьогодні актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність відтворення історичних реалій в піснях-хроніках періоду ОУН і УПА, записаних на теренах Стрийського району; виявити локальну специфіку їх поетичної системи. У статті розроблено питання поєднання у таких творах двох площин: фактів та фольклорного обрамлення. Об’єктом дослідження є тексти відповідних пісень-хронік, предметом — їх поетика. Основну увагу звернено на мотиви. Зазначено, що текстам притаманна певна схематичність, сталий набір сюжетотворчих елементів, який може розширюватися додатковими мотивними одиницями. Розвідка розкриває також особливості образно-персонажного складу місцевих пісень. Образи класифіковані на три ключові категорії, що є найбільш характерними для народнопісенного пласту цього циклу: героїки, зрадництва, ворогів. Репрезентантам останніх властиві різко негативні конотації, натомість першої, героїки — ідеалізуються. Основою роботи є польові матеріали автора.

Ключові слова: пісні-хроніки, поетика, мотив, образ, локальна специфіка.

Надійшла 11.10.2019

Список використаних джерел

  1. Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини. Стрийщина: Іст.-мемуар. зб. Нью-Йорк; Торонто; Париж-Сідней, 1990. Т.1. С.69—192.
  2. Дем’янГ. Повстанська Ґолґофа. Нариси про повстанців. Хвилі Стрия. Стрий, 1995. С.115—143.
  3. Колесса Ф. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку. Фольклористичні праці. Київ: Вища школа, 1970. С. 34—59.
  4. Соловій Ф. Повстанський мартиролог Стрийщини 1930—1950 років. Стрий: Щедрик, 1999. 416 с.
  5. Дем’ян Г. Двадцять п’ять повстанських пісень. Україна в минулому. Київ; Львів, 1992. Вип.3. С.10—42.
  6. Магас Г. Концептуальні образи у повстанських піснях Стрийщини: традиційні смисли та інноваційні нашарування Література. Фольклор. Проблеми поетики: збірник наукових праць. Київ, 2013. Вип.38. С.147154.
  7. Яворів Б. Нескорені. Стрий: Щедрик, 2005. 128с.
  8. Похід до могили воїнів УПА. URL: http://www.osvitportal.lviv.ua/novyny?id=119738_pohid_do_mogyly_voiniv_upa.
  9. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії НКВС-МВС, МДБ-КДБ. 1943—1959. Книга третя: 1948. Літопис УПА. Нова серія. Київ; Торонто: Літопис УПА, 2003. Т.6. 2003. 513с.
  10. Кузьменко О. Концепт «Ворог» в інтерпретаційній парадигмі фольклору ХХ століття. Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 5. С. 1086—1096.
  11. ЛиповецькийС. Заборонена Україна. Білас і Данилишин. URL: http://sd.org.ua/news.php?id=17741.
  12. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини. Зібр. та упоряд.О. Харчишин. Львів, 2005. 352с.
  13. ЧікалоО. Українські пісні-хроніки: жанрово-тема­тич­ний аспект. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 228 с.
  14. Чікало О. Своєрідність відображення національно-визвольної боротьби українського народу в піснях-хроніках періоду ОУН і УПА. Мандрівець. Львів, 2010 №4. С.61—65.
  15. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Галицька видавнича спілка; Київ: Українська видавнича спілка. 2003. 581 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »