« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1296—1304

УДК 08(477.46):37

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1296

НАРОДНА ОБРЯДОВА ДРАМА «КОЗА»: ЧАСО-ПРОСТОРОВИЙ ВИМІР (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ)

ЙОВЕНКО Лариса

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1035-071X

доктор педагогічних наук, доцент, професор,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини,

кафедра української літератури,

українознавства та методик їх навчання,

вул. Садова, 2, Умань, Черкаська область, 20300

e-mail: yovenko310@ukr.net

ТЕРЕШКО Інна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5682-7766

кандидат педагогічних наук, доцент,

Уманський державний педагогічний

Університет імені Павла Тичини,

кафедра хореографії та художньої культури,

вул. Садова, 2, Умань, Черкаська область, 20300

e-mail: art_dekanat@meta.ua

Анотація. Актуальність статті зумовлена недостатнім вивченням історичних, публіцистичних та історико-культурних джерел з розвитку народного обрядового драматичного мистецтва України, зокрема історичної Уманщини. Мета дослідження — вивчення ритуально-міфологічної суті народної обрядової драми «Коза», презентація її особливостей на історичній Уманщині та визначення форм застосування дійства в навчально-виховному процесі ВЗО. Об’єкт дослідження — зимова календарна обрядовість українців. Предмет дослідження — народна обрядова драма «Коза» на теренах історичної Уманщини (кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.). Методологія дослідження полягає в застосуванні культурологічного, хронологічно-історичного, експедиційного методів, а також методу теоретичного узагальнення.

Ключові слова: фольклорний театр, народна обрядова драма, регіональний фольклор, колядування, хореографічна поведінка ряджених.

Надійшла 29.10.2019

Список використаних джерел

  1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ (дата звернення: 09.12.2017).
  2. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 28.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 09.12.2017).
  3. Афанасьев А. Древо жизни: Избранные статьи. Москва: Современник, 1982. 464с.
  4. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Структурносемантический анализ восточнославянских обрядов. СПб.: Наука, 1993. 253с.
  5. Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Москва: Экс­мо, 2014. 704с.
  6. Веселовский А. Историческая поэтика. Москва: Высшая школа, 1989. 406с.
  7. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. Ленинград: Наука, 1967. 320с.
  8. Ивлева Л.М. Ряженье в русской традиционной культуре. Петербург, 1997. 236с.
  9. Пропп В.Я. Фольклор и действительность. Из­бран­ные статьи. Москва: Наука, 1976. 325 с.
  10. Борисенко В. Традиційна етнічна культура українців в історичному розвитку. Народна творчість та етнологія. 2013. №5. С.27—39.
  11. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Вежа, 1997. 296с.
  12. КилимникС. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 1. Т.1: Зимовий цикл. Т. 2: Весняний цикл. Київ: Обереги, 1994. 400 с.
  13. Курочкін О. Українські новорічні обряди «Коза» і «Меланка» (з історії народних масок). Опішне, 1995. 379 с.
  14. ПетровВ. Розвідки. Т. 2. Київ: Темпора, 2013. 576с.
  15. ВоропайО. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: у 2 т. Т. 1. Київ: Оберіг, 1991. 450с.
  16. Доманицький В. Сучасні колядки і щедрівки (Відбитка з Пам’ятної книжки Київської губернії на 1905 р.). Народна творчість та етнографія. 1999. № 1. С. 89—102.
  17. Сивачук Н. Український дитячий фольклор: підручник. Київ: Деміур, 2003. 288 с.
  18. Хр.Ящуржинський. Рождественская интермедия (Ко­за). Киевская старина. 1898. №10. С. 73—82.
  19. Успенский Б.А. Филологические изыскания в области славянских древностей. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 282с.
  20. Петров В. Розвідки. Т. 3. Київ: Темпора, 2013. 536с.
  21. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. Москва: Наука, 1982. 258с.
  22. Чичеров В.И. Зимний период русского земледельческого календаря ХVІ—ХІХ веков (очерки по истории народных верований). Москва, 1957. 356с.
  23. Виноградова Л.Н. Мифоритуальная традиция славян. Москва: Индрик, 2000. 432с.
  24. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 113. Арк. 31—32. Сухина Олександра, с. Затишок Уманського району Черкаської області (записано від Томенко Наталії Артемівни, 1924 р. н. 03.06.2001 р.).
  25. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 236. Арк. 17. Гут Наталія, с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області (записано від Крижанівської Ма­русі, 1928 р. н. та Дробот Параски, 1927 р. н., 06.07.2004 р.).
  26. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 377. Арк. 65. Гайшук Тетяна, с. Коржова Уманського району Черкаської області. (записано від Шевченко Марії Корніївни, 1921 р. н., 12.06.2006 р.).
  27. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 517. Арк. 18. Мельник Ліанас, Бачкурине Монастирищенського району Черкаської області (записано від Шандри Марії Федорівни, 1931 р. н., 14.06.2014 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »