« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1591—1597

УДК 784.4

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1591

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПОШИРЕННЯ СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОЇ ВИКОНАВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ ГУРТОВОГО СПІВУ (НА ПРИКЛАДІ ОХМАТІВСЬКОГО ХОРУ)

ПИЖ’ЯНОВА Наталія

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9347-6566

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри

музикознавства та вокально-хорового мистецтва,

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини,

вул. Садова 2, 20300, м. Умань, Україна

Контакти: e-mail: pyzhianova89@gmail.com

Анотація. Мистецтво є невід’ємною складовою цивілізаційного культурного розвитку. Його важливим рівнями прояву є регіоналізація. З цих позицій вивчення Наддніпрянської манери гуртового співу в природному ареалі й поза ним, а також в творчості окремих колективів, чому присвячене наше дослідження, є актуальним.

Автор визначає метою статті дослідження чинників, що зумовили поширеність виконавських традицій гуртового співу Середньої Наддніпрянщини на території України. Особлива увага відводиться аналізу діяльності Охматівського сільського хору як головному репрезентанту цієї фольклорної традиції.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та розв`язання такого завдання, як визначення специфіки народнопісенного виконавства в Черкаському регіоні. Для визначення особливостей пісенного виконавства Черкаського регіону як складової Центральної України у дослідженні застосований метод аналогій, історико-порівняльний, хорознавчий, комплексний підходи.

Результати дослідження засвідчили, що мистецька діяльність Охматівського сільського хору сприяла професіоналізації виконавської традиції Середньої Наддніпрянщини та поширеності її територією України.

Ключові слова: мистецтво, гуртова традиція співу, Середня Наддніпрянщина, Охматівський сільський хор, Порфирій Демуцький.

Надійшла 19.11.2019

Список використаних джерел

  1. Мурзіна О. Середня Наддніпрянщина в історичному контексті формування традиції. Проблеми етномузикології. 2013. № 9. С. 12—38.
  2. Пшенічкіна Г. Традиційні зимові наспіви Правобережної Черкащини: типологічна і географічна опозиція Наддніпрянщини і Поділля. Проблеми етномузикології. 2015. № 11. С. 62—76.
  3. Охманюк В. Етномузичні традиції Черкаської Звенигородщини ХХ століття: стан дослідження, перспективи. Школа і традиція. 2010. № 5. С. 236—247.
  4. Філатова А. Історія дослідження та музичні особливості ліричних пісень Чигиринщини. Народна творчість та етнологія. 2011. № 4. С. 104—114.
  5. Протасова С. Купальські пісні з окраїни Східного Поділля (Уманщина та околиці). Проблеми етномузикології. 2002. № 5. С. 184—191.
  6. Квітка К. Порфирій Демуцький. Вибрані статті. Київ: Музична Україна, 1986. Ч. 2. 120 с.
  7. Ященко Л. П.Д. Демуцький: нарис про життя і творчість. Київ: ДВОММЛ, 1957. 42 с.
  8. Бенч О. Творчість Порфирія Демуцького, Василя Верховинця, Ярослава Барнича в контексті народного хорового виконавства. Науковий вісник ОДМА ім. А.В. Не­жданової. 2009. № 10. С. 9—18.
  9. Іваницький А. Обрядовий музичний фольклор Середньої Наддніпрянщини: жанрово-регіональна антологія. Вінниця: Нова Книга, 2015. 536 с.
  10. Пархоменко Л. Хорові обробки народних пісень. Історія української музики. Т. 3. Кінець XIX — початок XX ст. Ред. кол. М.М. Гордійчук та ін. Київ: Наукова думка, 1990. 421 с.
  11. Костюк О., Калиниченко А. Камерно-інструментальна музика. Історія української музики. Т. 3. Кінець XIX — початок XX ст. Ред. кол. М.М. Гордійчук та ін. Київ: Наукова думка, 1990. 421 с.
  12. Правдюк О. Робітничний фольклор і революційна пісня. Історія української музики. Т. 3. Кінець XIX  — початок XX ст. Ред. кол. М.М. Гордійчук та ін. Київ: Наукова думка, 1990. 421 с.
  13. Чабан А. Історія Середньої Наддніпрянщини (з найдавніших часів до кінця ХVІІ ст.). Черкаси: Вер­тикаль, видавець ПП Кандич С.Г., 2011. 640 с.
  14. Бенч-Шокало О.Г. Український хоровий спів: актуалізація звичаєвої традиції. Київ: Український світ, 2002. 440 с.
  15. Павлено І. Хрестоматія з українського народнопісенного виконавства (з методичними поясненнями і коментарями). Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. 319 с.
  16. Скопцова О. Становлення та особливості розвитку народного хорового виконавства в Україні (кінець ХІХ — ХХ століття): автореф. дис…канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Київ, 2005. 20 с.
  17. Рожок О. Хор, овіяний народною любовю. Часопис На­ціональної музичної академії України імені П.І.Чай­ковського. 2014. № 3. С. 116—123.
  18. Пижянова Н. Заснування Охматівського сільського хору Порфирія Демуцького. Народознавчі зошити (серія мистецтвознавча). 2014. № 6. С. 1581—1585.
  19. Чикаленко Є. Спогади 1861—1907. URL: http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_content&view=article& id=12067 (дата звернення: 15.02.2017).
  20. Пархоменко Л. Артистична апробація (до 140-річчя дебюту у фольклористиці Порфирія Демуцького). Укра­їнське мистецтвознавство: матеріали дослідження, рецензії. 2015. № 15. С. 106—115.
  21. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Curiculumvitae. Ф. 50. Опис 502.
  22. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. МТЛ. Хор-студія ім. К. Стеценка документи про діяльність студії за 1922—1925 ро­ки. Оригінали та копії. Фонд 50. Опис 727.
  23. Бондар Є. Генезис професійного хорового виконавства: від витоків до XVIII століття. Науковий вісник НМАУ імені П. Чайковського. 2013. № 107. С. 103—115.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »