« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1620—1625

УДК 745/749(477.83­25)П.Запоріжський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1620

ПАВЛО ЗАПОРІЖСЬКИЙ — МАЛОЗНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІКОНОПИСЕЦЬ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

НОГА Олександр

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4089-9404

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ мистецтвознавства,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

САВИЦЬКИЙ Ігор

Директор спортивної організації «Львівська політехніка»,

Національний університет «Львівська політехніка»

вул. Степана Бандери, 12, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: savytsky62@gmail.com

Анотація. Творча біографія талановитого українського іконописця Павла Запоріжського, на жаль, досі є малознаною, а багато творів його спадщини забутими чи неатрибутованими. Тому метою статті є висвітлення життя і творчої діяльності цього самобутнього митця, що походив з козацького роду, народився в м. Кропивницькому, а став зрілим майстром у Західній Україні.

Предметом дослідження є проблема формування творчої особистості у складні часи змагань за утвердження національної ідентичності в міжвоєнний період ХХ століття. Об’єктом вивчення стали твори іконописця, які вдалось відшукати в експедиціях теренами Західної України, архівних матеріалах, рідкісних історіографічних згадках про митця. У результаті скрупульозного вивчення доступних на сьогодні матеріалів вдалось показати важливу роль творчості Павла Запоріжського у становленні церковного мистецтва України міжвоєнного періоду. У висновках наголошено на необхідності подальшого уважного вивчення спадщини митця й повернення його імені у скарбницю української культури.

Ключові слова: Павло Запоріжський, іконописець, українська церква, стінопис, малярство ХХ століття.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Українська Загальна Енциклопедія: у 3 т. Львів; Станіслав; Коломия, 1930.
  2. Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990.
  3. Доля наших малярів. Діло. Львів, 1896. №54.
  4. Великий жовтень і громадянська війна на Україні. Київ, 1988.
  5. Примитив и его место в художественной культуре Но­вого и Новейшего времени. Москва: Наука, 1983.
  6. Александренко и современное украинское искусство. Искусство. Москва, 1911. № 10.
  7. Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Кіровоград: Інекс-ЛТО. 303с.
  8. Коваль М.В. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.: Збірник документів і матеріалів. Дніпропетровськ: Промінь, 1965. 305с.
  9. ГерасименкоК.В. Махно: Воспоминания. Историк и современник. 1922. №3. С. 151—201.
  10. Антонович М. Історія України (Нова доба). Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. 89 с.
  11. Король Н. Українське козацтво. Нью-Йорк: НТШ, 1963. 96с.
  12. Лазаревский А. Описание старой Малороссии: Ма­те­риалы для истории заселения, земледелия и управ­ления: в 3 т. Киев, 1888.
  13. Яворницкий Д. Жизнь запорожских казаков по рассказу современника-очевидца. Киевская старина. Ки­ев, 1883. №13.
  14. Лазаревский А. Украинские казаки в 20-х годах XVІІІ века. Чтения исторического общества Нестора Летописца. 1902. Т. 15. С.75—78.
  15. Гучнистий Д. Запорізька Січ та її прогресивна роль в історії українського народу. Київ, 1954. 87с.
  16. Герій О., Туркевич-Клімашевський А., Кодлубай І., Нога О. Українське церковне мистецтво (1880—1920). Західний регіон. Львів: Українські технології, 2012. 377 с.
  17. Лобановський Б., Говдя П. Українське мистецтво пер­шої половини ХІХ — початку ХХ століть. Ки­їв: Мистецтво, 1983.
  18. Бродский Н.И. Мой творческий путь. Ленинград; Москва, 1940.
  19. Лобановськй Б.Б. Книга для читання з українського мистецтва. Київ: Радянська школа, 1978.
  20. Енциклопедія сучасної України: в 20 т. Київ, 2010. Т.10.
  21. Бандрівський М. З історії церкви св. Апостолів Пе­тра і Павла у Львові. Львів, 2009.
  22. СавчукМ. Загадковий Павло Запоріжський. Наше слово. Перемишль, 2001. №54.
  23. Український голос. Перемишль, 1922. № 16 (144).
  24. КолянчукО. Павло Запоріжський чи Запорожський, Запорожченко. Артист-маляр з Великої України. Цер­ковний календар. Сянок, 2006.
  25. Ярема О. Патріарх Димитрій і Павло Хома. Успенська вежа. Львів, 2010. №7(217).
  26. КовальЯ. Іван Косинін. Український календар. Варшава, 1993.
  27. Мемуари І.Ф.К. 1946 року. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Зв. 100. Од. зб. 1480.
  28. Мемуари І.Ф.К. 1946 року. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Зв. 100. Од.зб.1481.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »