« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1626—1639

УДК 75.052 (477.86): 75.046.3: 75.071.1 – 055.1Сельський Р.

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1626

РОЗПИСИ У КОСТЕЛІ СВ. МИКОЛАЯ У ВИЖНЯНАХ І ПИТАННЯ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА РОМАНА СЕЛЬСЬКОГО:  СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ Й АНАЛІЗУ

КОРОЛЬ Софія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6763-4938

кандидат мистецтвознавства,

завідувачка відділу мистецтвознавства,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: artso@ukr.net

Анотація. Поява цієї статті продиктована необхідністю зафіксувати для історії існуючий стан пам’ятки сакрального мистецтва — костелу св. Миколая у Вижнянах та комплексу настінних розписів у ньому. Об’єктом дослідження є настінні розписи у недіючому римо-католицькому костелі св. Миколая у с. Вижняни Золочівського району Львівської області. Предметом дослідження є сакральна спадщина видатного львівського художника Романа Сельського (1903—1990).

Стаття ставить перед собою мету дослідити перебіг виконання розписів костелу св. Миколая у Вижнянах, рамково окреслити їх художні та іконографічні особливості, передовсім на прикладі спадщини Романа Сельського та у контексті місця і значення цієї спадщини у творчому портреті митця. На підставі історико-біографічного, формально-стилістичного та контекстуального методів аналізу вирішується сформульована наукова проблема.

Ключові слова: монументальні розписи, сакральне мистецтво, костел у Вижнянах, Роман Сельський, реконструкція, формально-стилістичний аналіз.

Надійшла 19.11.2019

Список використаних джерел

  1. Грималюк Р. Монументальне малярство другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Церковне мистецтво України: у 3 т. Харків: Фоліо, 2018. Т. 1: Архітектура. Монументальне мистецтво. С.701—744.
  2. Герій О., Туркевич-Клімашевський А., Кодлубай І., Нога О. Українське церковне мистецтво 1880—1920. (Західний регіон). Львів: Українські технології, 2012. Т. 1. 392 с.
  3. Гах І. Епоха митрополита: українське образотворче мистецтво першої половини ХХ століття. Львів: Манускрипт, 2017. 192с.
  4. Wolaсska J. «Ku odrodzeniu sztuki religijnej». O prу­bach odnowy sztuki koњcielnej na ziemiach polskich w latach 1900—1939 (ze szczegуlnym uwzglкdnieniem malowideі њciennych. Sacrum et Decorum. 2012. Rok V. S. 8—43.
  5. КрижанівськийА. Осип Курилас: Альбом-моно­гра­фія. Львів: Західноукраїнський інформаційно-видав­ничий центр, 2008. 280с.
  6. Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Львів; Філадельфія, 2009. 316 с.
  7. Юліан Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Хрис­та-Чоловіколюбця: Автори-упорядники І. Гах, О. Сидор. Львів: Місіонер, 2006. 164 с.
  8. Церква святого Миколая у Золочеві: Автори-упо­рядники Грималюк Р., Гупало Н., Жишкович В. Львів: Місіонер, 2007. 48с.
  9. Семчишин-Гузнер О. Церква Успіння Богородиці у смт Славське Сколівського р-ну Львівської обл. Історія побудови та оздоблення. Народознавчі зошити. 2009. № 3—4 (87—88). C. 469—479.
  10. Студницька М., Студницький Р. Церкви Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століть. Львів: ЛНАМ, 2016. 252 с.
  11. ШимчукЄ. Монументальні розписи у селі Вижняни. Роман Сельський. Львів: Інститут колекціонерства ук­раїнських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оран­та, 2006. С.260—261.
  12. МельникВ., Мельник І. Авторство, сюжети та технологічні особливості стінопису костелу св. Миколая у селі Вижняни. Християнська сакральна традиція: ві­ра, духовність, мистецтво: Збірник матеріалів ІХ між­народної конференції (м. Львів, 24 листопада 2016). Львів: ЛПБА УПЦ КП, 2016. С. 272—275.
  13. Волошин Л. Роман Сельський: світоглядні та формальні аспекти творчості. Роман Сельський. Графіка. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких па­м’яток при НТШ; Київ: Оранта, 2006. С. 5—10.
  14. Сельський про Сельського. Записав І. Гречко. Роман Сельський. Твори з приватних збірок. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оранта, 2004. С.22—29.
  15. Шимчук Є. Роман Сельський 1903—1990. Роман Сельський. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оранта, 2006. С.5—18.
  16. ВолошинЛ. Український артизм Романа Сельського та його окцидентальні пов’язання. Роман Сельський. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. Київ: Оранта, 2006. С.20—28.
  17. Bartnicka-Gуrska H. Kowarski Felicjan Szczкsny: Sіow­nik Artystуw Polskich I obcych w Polsce dziaіaj Wrocіaw; Warszawa; Krakуw; Gdaсsk; Јуdџ, 1986. T. IV. S. 207—212.
  18. ЯцівР. Роман Турин: під європейським капелюхом. Роман Турин (1900—1979): під європейським капелюхом: альбом-монографія. Упор.Галина Гронська. Львів, 2018. С. 5—42.
  19. Звіринський К. «Все моє малярство — то молитва». Спогади, інтерв’ю, роздуми, статті. Упоряд. Христина Звіринська-Чабан. Львів: Манускрипт-Львів, 2017. 280 с.
  20. Gluziсska A. Koњciуі parafialny p. w. Њw. Mikoіaja w Wy­їnianach. Koњcioіy i klasztory rzymskokatolickie dawne­go wojewуdztwa ruskiego. Krakуw: Miкdzynarodowe Centrum Kultury, 2003. Т. 11. S. 317—340.
  21. Ostrowski Jan K. Koњciуі parafialny p. w. Podwyїszenia Krzyїa Њwiкtego w Grуdku Jagielloсskim. Koњcioіy i klasz­tory rzymskokatolickie dawnego wojewуdztwa rus­kiego. Krakуw: Miкdzynarodowe Centrum Kultury, 2004. Т. 11. S. 81—98.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »