« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1379—1392

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1379

ІКОНИ НА ПОЛОТНІ «ДРЕВО ЄСЕЄВЕ» ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. ЗІ ЗБІРКИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ ІМЕНІАНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СЮЖЕТУ

КОСIВ Роксолана

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488

доктор мистецтвознавства,

доцент Львівської національної академії мистецтв,

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Сюжет Древа Єсеєвого доволі часто трапляється в українському мистецтві від середини XVII і у XVIII ст., однак не був об’єктом окремого дослідження щодо персонажів родоводу Христа. На царських вратах іконостасів особи Древа Єсеєвого потрактовані доволі схематично. Ікони представляють більше деталей, відповідно, їхнє дослідження є актуальним для вивчення іконографії та поширення сюжету в українському мистецтві. Метою роботи є на прикладі ікон на полотні «Древо Єсеєве» з Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (далі — НМЛ) виявити українську іконографію родоводу Христа у зв’язку з її розвитком у загальноєвропейському контексті та у контексті розвитку тогочасного українського мистецтва. Об’єктом дослідження є ікони на полотні «Древо Єсеєве» з НМЛ, а також інші твори на цю тему. Предметом дослідження є розвиток іконографії Древа Єсеєвого. Територіальні межі охоплюють західноукраїнські землі, однак для дослідження використані також твори західноєвропейські, балканські, грузинські. Хронологічні межі здебільшого охоплюють XVII ст. — найдавніший період з якого відомі українські твори на тему Древа Єсеєвого. У статті використані мистецтвознавчі методи іконографічного, іконологічного та формального аналізів, а також методи семіотичного аналізу, реконструкції, та метод дослідження культурного контексту.

Ключові слова: іконографія, ікона, Древо Єсеєве, родовід Христа, старозавітні пророки та царі.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Драган М. Українська декоративна різьба XV—XVIII століть. Київ: Наукова думка, 1970.
  2. Туптало Дмитро. Житія святих. Том І. Вересень. Пе­реклад В. Шевчука. Львів: Свічадо, 2008.
  3. Fischer E. The Virgin of Chartres: ritual and the cult of the Virgin Mary at the thirteenth-century cathedral of Chartres. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the Degree of Bachelor of Arts with Honors in Art History. Williams college, Williamstown, Massachusetts. Williamstown, 2005. URL: (http://library.williams.edu/theses/pdf) (дата звернення 03.04.2016).
  4. Watson A. The Early Iconography of the Tree of Jesse. Oxford: Oxford University Press, 1934. P. 37—46.
  5. Reddish E. The Fourteenth Century Tree of Jesse in the Nave of York Minster. York Medieval Yearbook. 2003. № 2. P. 1—15. URL: (http://www.york.ac.uk/teaching/history/pjpg/jesse.pdf) (дата звернення 03.05.2016).
  6. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові. Львів: Свічадо, 2005.
  7. Taylor M.D. A historiated Tree of Jesse. Dumbarton Oaks Papers. 1980/1981. Vol. 34/35. P. 125—176.
  8. Kruk M.-P. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieci№tkiem w wieku XV i XVI. Krakуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielloсskiego, 2000.
  9. Єрминия или наставление в живописном искусстве, составленное иеромонахом и живописцем Дионисием Фурноаграфиотом. URL: http://nesusvet.narod.ru/ico/books/erminiya.htm (дата звернення 08.05.2016).
  10. Трипольский В. Полтавское Епархиальное древлехранилище. Указатель. Полтава, 1909.
  11. ЛогвинГ. По Україні. Стародавні мистецькі па­м’ят­ки. Київ: Мистецтво, 1968.
  12. Giemza J. Malowidіa њcienne jako element wystroju drewnianych cerkwi w XVII wieku. Sztuka cerkiewna w diecezji Prszemyskiej. Materiaіy z miкdzynarodowej kon­fe­rencji naukowej 25—26 marca 1995 roku. Laсcut, 1999. S.89—150.
  13. Шпак О. Українська народна гравюра XVII—ХІХ сто­літь. Львів, 2006.
  14. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Упо­рядник Ю. Юркевич. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012.
  15. Богенчук В. Родовід Ісуса Христа: текст та значення, історія і сучасність. Слово. 2010. № 4 (44). С. 27—30. URL: http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2011/ 740-pedigree-of-jesus-christ-tekest-and-values-history-and-modernity.html (дата звернення 08.05.2016).
  16. Косів Р. Іконопис на тканині в українських храмах XVII — першої половини XVIII століть: призначення, іконографія, художні особливості. Літопис Національ­ного музею у Львові ім.Андрея Шептицького. Львів, 2012. №9 (14). С. 68—79.
  17. Deluga W. Grafika z krкgu Јawry Pieczarskiej i Akademii Mohylaсskiej XVII i XVIII wieku. Krakуw: Collegium Columbinum, 2003.
  18. ПетренкоМ. Українське золотарство XVI—XVIII. Київ: Наукова думка, 1970.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »