« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1658—1666

УДК 75.047:7.071.1 (477.86)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1658

ТИПОЛОГІЯ МІСЬКОГО ПЕЙЗАЖУ В МАЛЯРСТВІ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: СЮЖЕТНІ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ОСАДЦА Марта

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9925-0231

кандидат мистецтвознавства, доцент,

ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника»,

вул. Шевченка, 57, 76018, м. Івано-Франківськ, Україна

провідний науковий співробітник, Музей мистецтв Прикарпаття,

вул. Новгородська, 49, 76018, Івано-Франківськ, Україна

Контакти: е-mail: martaosadtsa@gmail.com

Анотація. У статті здійснено класифікацію міських краєвидів у творчості художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст. за сюжетно-тематичними, стильовими та композиційними ознаками та подальшу систематизацію їх типових характеристик відповідно до історико-мистецьких етапів. Актуальність статті зумовлена відсутністю типологічної схеми міського пейзажу в малярстві досліджуваного регіону. Мета статті — здійснити класифікацію міських мотивів у творчості художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст. у ракурсі розкриття їх регіональної специфіки, а також сюжетно-тематичних, стилістичних і композиційних ознак. Об’єктом дослідження є живописні твори художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст., в яких найвиразніше виступає образ міста, предметом дослідження — їх образно-змістові, сюжетно-тематичні та художньо-стилістичні особливості. Дослідження художніх особливостей пейзажів здійснено на засадах іконографічного аналізу, стилістичного і типологічного методів мистецтвознавчого аналізу.

На підставі аналізу живописних творів, які належать до досліджуваної жанрової категорії і які були створені художниками Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст., виокремлено такі образно-сюжетні мотиви: історико-архітектурний вигляд міста; пам’ятка архітектури, репрезентована домінантою культових споруд, ансамблів архітектурної спадщини серед інших складових міського простору тощо.

Ключові слова: міський краєвид, малярство, стилістика, композиція, Івано-Франківщина.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Van den Berg D. Spectators in Jerusalem: Urban Narra­tive in the Scenic Tradition. URL: http://www.image­andnarrative.be/inarchive/illustrations/dirkvan­den­berg.htm (Last accessed: 29.10.2019).
  2. Горанская Т. Образ города в изобразительном искусстве Беларуси ХХ — начала XXI в.: автореф. дис. … канд. искусствовед.: 17.00.04. Минск, 2015. 24с.
  3. Осадца М. Міський пейзаж у творчості художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ століття: дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.05. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2019. 341 с.
  4. НикулинаО. Природа глазами художника: проблемы развития современной пейзажной живописи. Москва: Советский художник, 1982. 174 с.
  5. Мисюга Б. Ідейно-змістові та формальні особливості краєвиду в малярстві Галичини першої третини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2006. №5—6. С.697—709.
  6. ЗапаскоЯ., Овсійчук В., Чарновський О. Мистецтво оновленого краю: нарис. Київ: Мистецтво, 1979. 175 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »