« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1692—1699

УДК 792.071.1:37.01](477)*19*

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1692

СЦЕНОГРАФІЧНІ ПЕРСОНАЖІ ТЕТЯНИ МЕДВІДЬ. ЄДИНІ УСТАНОВКИ

РУДЕНКО-КРАЄВСЬКА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6554-5325

старший викладач,

Львівської національної академії мистецтв,

кафедра монументального живопису

вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна

Контакти: e-mail: mytsa.lv@gmail.com

Анотація. Тетяна Медвідь — яскравий представник плеяди театральних художників останньої чверті ХХ ст., які створювали сценографічні проекти в системі образотворчої режисури. Актуальність статті зумовлена недостатнім вивченням та систематизацією сценографічної творчості Тетяни Медвідь в контексті розвитку української сценографії ХХ сторіччя. На сьогоднішній день немає жодного наукового дослідження її творчості. Пошуки нових сенсів у сучасній сценографії неможливі без ґрунтовного аналізу творчості майстрів старшого покоління, які формували візуальне обличчя театральних вистав кінця ХХ — початку ХХІ ст. Мета дослідження — проаналізувати існування сценографічних персонажів у вигляді єдиної установки в рамках системи дійової сценографії з точки зору створення візуального образу декорації, активної спільної дії з акторами, типології місця та часу дії та використання театрального дизайну. Об’єкт дослідження — візуально-образний ряд драматичної вистави як складової частини театрального синтезу. Предмет дослідження — три сценографічні проекти Тетяни Медвідь: Уїльям Шекспір «Король Лір», режисер Ігор Борис, Михайло Старицький «За двома зайцями», режисер Микола Яремків у Харківському академічному драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка «Березіль», та Біллі Уайлдер «В джазі тільки дівчата», режисер Олександр Аркадін-Школьник у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі ім. Артема. Методологія дослідження — полягає у застосуванні методу концептуального аналізу, методу теоретичного узагальнення.

Ключові слова: сценографія, сценографічний персонаж, Тетяна Медвідь, єдина установка.

Надійшла 4.12.2019

Список використаних джерел

  1. Паві Патріс. Словник театру. Львів, 2006. 640с.
  2. Березкин В. Искусство сценографии мирового театра. Вторая половина 20 века. Москва. 2001. 808 с.
  3. ФіліпенкоЛ. Вечірній Харків. № 48 (409). 1998.
  4. СтарицькийМ. За двома зайцями. Ремарки п’єси. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/.
  5. БерезкинВ. Искусство сценографии мирового театра. Первая половина 20 века. Москва, 1997. 544 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »