« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1700—1707

УДК 7:339.166.5:347.78

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1700

МИСТЕЦЬКИЙ ТВІР ЯК ВИМІР ГРОШОВОГО ЕКВІВАЛЕНТА

ГАВРИШКЕВИЧ Ігор

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4074-5248

доцент,

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра академічного живопису,

Народний художник України,

Заслужений діяч мистецтв України,

член Національної Спілки художників України,

Контакти: вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна

Анотація. Феномен арт-ринку піднімає питання цінності художнього твору, дає змогу вивчити механізм взаємодії світу грошей і світу мистецтва. Мета цієї статті полягає не тільки у визначенні категорії творів мистецтва, які можна віднести до вигідного грошового еквівалента. Вона покликана визначити певні ознаки вершин творчості у сфері мистецтва. Завдання — у необхідності з’ясувати, які особливості твору та за яких обставин можуть перетворити його у грошовий еквівалент, а також — які саме художні твори володіють таким потенціалом.

Методологічну основу становить економіко-культурологічний підхід, що розкриває питання співвідношення естетичної цінності й економічної вартості творів мистецтва. Серед загальнонаукових методів слід відзначити порівняльно-історичний, частково метод аналізу, синтезу та моделювання.

Результатом дослідження стало визначення особливого механізму в мистецькій сфері, який приводить до зростання грошового еквівалента художнього твору. Здійснена спроба виявити способи утворення та сферу застосування грошового еквівалента, а також дати відповідь на питання, чи вигідним є збереження капіталу в мистецьких творах. Проаналізовано аспект грошової значущості визнаних суспільством шедеврів світового мистецтва та його вплив на штучно возведені в ранг «шедеврів» твори, що прирівнюються за вартістю, а не за художньою цінністю.

Ключові слова: художній твір, грошовий еквівалент, арт-ринок, шедевр, капітал.

Надійшла 4.12.2019

Список використаних джерел

  1. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения: избранное. Москва: Эксмо, 2007. 953с.
  2. Сміт А. Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй. Київ: Наш Формат, 2018. 722с.
  3. АрутюноваА.Г. Арт-рынок в XXI веке: пространство художественного эксперимента. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики, 2015. 232с.
  4. Заграевский С. Рейтинги художников: история и современность. Rating artunion. URL: http://rating.artunion.ru/article37.htm (дата звернення: 19.06.2019).
  5. Гройс Б. Апология рынка. Декоративное искусство СССР. 1991. № 2. С. 1—15.
  6. Арнольд Д. Говорит и показывает искусство. Что объединяет шедевры палеолита, эпоху Возрождения и перформансы. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2018. 192 с.
  7. Панкхерст Э., Хоксли Л. Искусство. Почему это шедевр: 80 историй великих произведений. Синдбад, 2015. 224 с.
  8. Досси П. Продано! Искусство и деньги. Санкт-Петер­бург: Лимбус Пресс; Издательство К. Тублина, 2011. 288 с.
  9. Бенаму-Юэ Ж. Цена искусства. Москва: Артмедиа груп, 2008. 159 с.
  10. Художественный рынок: вопросы теории, истории, методологии. Санкт-Петербург: СПбГУП, 2004. 228 с.
  11. Research And Consulting. Arts Economics. URL: http://arts­eco­nomics.com/#research (дата звернення: 19.06.2019).
  12. Гельман М. Музеи: образ, рынок, власть. Арт-Азбу­ка. URL: http://azbuka.gif.ru/important/guelmanmu­se­umsobraz/ (дата звернення: 17.06.2019).
  13. Воллар А. Воспоминания торговца картинами: авторская книга. Москва: Издательский Дом Мещерякова, 2008. 384 с.
  14. GapperJ. Picasso is not just a valuable abstract. Financial Times. 2015. May 13. URL: https://www.ft.com/content/b4ea7a1a-f955-11e4-ae65-00144feab7de (Last accessed: 19.06.2019).
  15. Бодрийяр Ж. К критике политической экономии знака. Москва: Библион-Русская книга, 2003. 272 с.
  16. Найдорф М.И. После кризиса: к итогам институционального кризиса искусств в XX веке. Одесса: Б.И., 2009. 64с.
  17. ЛысаковаА.А. Contemporary art как предмет потребления в системе арт-рынка новейшего времени. Журнал социологии и социальной антропологии. 2011. Том14. № 5. С. 230—240.
  18. ЛиотарЖ.-Ф. Состояние постмодерна. Москва; Санкт-Петербург: Алетейя, 1998. 160 с.
  19. Smith R. Stop Hating Jeff Koons. The New York Times. 2019. May 18 P. C1. URL: https://www.nytimes.com/2019/05/17/arts/jeff-koons-auction-christies.html?action=click&module=MoreInSection&pgtype=Article&region=Footer&contentCollection=Art%20&%20Design (Last accessed: 19.06.2019).
  20. Мельник Ю. Цінові бульбашки на світовому ринку творів мистецтва. Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: Вітчизняний та зарубіжний досвід: матеріали VІ Міжнародної конференції молодих учених і студентів. Тернопіль: ТНЕУ, 2013. С.17—19.
  21. Рустемова А. Лондонские галереи выставляют мусор. Utro. URL: http://www.utro.ru/articles/2005/04/11/ 427337. shtml (дата звернення: 19.06.2019).
  22. Кантор М. Продавцы вакуума. 19.05.2009. Арт-рынок: веб-сайт. URL: http://rupo.ru/m/1586/pro­daw­tsy_wakuuma.html (дата звернення: 19.06.2019).
  23. Волошина Ю. 8 Признаков шедевра. In-Art. Режим доступу: URL: http://be-inart.com/post/view/916 (да­та звернення: 19.06.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »