« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1708—1720

УДК [7.038.6+008](477.86-25)”198″

Б12

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1708

ВЗАЄМИНИ ТРАДИЦІЙНОГО І ПОСТМОДЕРНОГО У КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА 80—90-х РОКІВ ХХ СТОРІЧЧЯ

БАБІЙ Надія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X

кандидат мистецтвознавства, доцент,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

кафедра дизайну і теорії мистецтва,

вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: nbabij26@gmail.com

Анотація. Дослідження присвячене вивченню регіональних неакадемічних культурно-мистецьких процесів кінця ХХ ст., їх ролі у розвитку новітньої візуальної культури Івано-Франківська та місця у загальноукраїнському культурному просторі. Неакадемічна творчість розглядається як один з рушіїв розвитку культури, що знаходиться у протиріччі з офіційним мистецтвом (в т. ч. народним). Прагнення змін, пошук нових форм, критика дійсності відобразились у багатогранності феноменів перелому епох, а культурно-мистецька творчість опинилась поміж минулим і майбутнім, « класикою» та постмодернізмом.

Мета дослідження. З’ясувати характер взаємодії між академічними та альтернативними формами мистецтва в Івано-Франківську наприкінці ХХ ст., що виявляють діалог особистості із колективною моделлю творчості. Хронологічні межі дослідження — 80—90-ті рр. ХХ сторіччя.

Завдання та предмет дослідження. Порівняти творчість митців, індивідуальний стиль яких зазнав впливу народного мистецтва, зазначити їх приналежність до мистецьких формацій Івано-Франківська, визначити ступінь взаємоконтактів один з одним.

Автор дослідження доходить висновку, що межах вузького середовища Івано-Франківська наприкінці ХХ сторіччя відзначено багатство візуальних мистецьких форм, що виявляють діалог особистості із колективною моделлю творчості. Прояви цих процесів спостерігаємо як в академічних видах мистецтва, так і в альтернативних.

Ключові слова: Івано-Франківськ, сприйняття народної спадщини, професійні художники, «Станіславський феномен», андеграунд, постмодернізм.

Надійшла 5.11.2019

Список використаних джерел

1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: Пер. с фр. Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. Москва: Прогресс, 1989. 616 с.
2. Петрова О. Про сприйняття народної спадщини професійним художником. Мистецтвознавчі рефлексії: Історія, теорія та критика образотворчого мистецтва 70-х років ХХ ст. — початку ХХІ ст.: Збірка статей. Київ: Академія. С.13—21.
3. Петрова О. Діалоги з «третьою культурою. Мистецтвознавчі рефлексії: Історія, теорія та критика образотворчого мистецтва 70-х років ХХ ст. — початку ХХІ ст.: Збірка статей. Київ: Академія. С.21—26.
4. Голубець О. Пошук національного коріння чи постмодерністична деструкція. Мистецтвознавство. Львів, 2010. С.23—29.
5. Звіжинський А. Станіслав Івано-Франківськ і його мистецтво (І). Zbruc. 14.03.2018. URL: https://zbruc.eu/node/77654 (дата звернення: 17.09.2019).
6. Дейчаківська С. Франківськ. Місто приватних пережиттів Тараса Прохаська. URL: http://report.if.ua/kultura/ya-spryjmayu-ce-misto-yak-albom-pryvatnyh-perezhyttiv-prohasko-pro-frankivsk-jogo-atmosferu-i-porazky/ (дата звернення: 14.09.2019).
7. Лінда С.М. Структура «архітектурного знака» та «архітектурного тексту» в семіотичному аналізі об’єк­тів історизму. Вісник Національного університету «Львів­ська політехніка». Серія: Архітектура, 2012. №728. С.14—25.
8. Кардаш Н. Сьоме вікно. Перший відмінок. Івано-Франківськ: ArtHuss. С.23—24.
9. Про заходи по виконанню в республіці постанови ЦК КПРС «Про народні художні промисли». Постанова Центрального Комітету Компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 25 березня 1975 р., № 149. URL: http://www. search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP750149.html (дата звернення: 13.09.2019).
10. СоколовськийЗ. Архітектори радянського Івано-Фран­ківська. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2014. 108 с.
11. Звіжинський А. Імпреzа. Спогади і рефлексії. URL: https:// zbruc.eu/node/14286 (дата звернення: 18.09.2019).
12. Бабій Н. Дизайн поліграфії кінця 90-х рр. ХХст. Регіональні фактори розвитку. Науковий збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Мистецтво Прикарпаття в соціокультурному просторі України (на пошанування 90-ї річниці від дня народження Михайла Фіголя)». Книга2. Івано-Франківськ, 2017. С. 3—9.
13. ЗвіжинськийА. Гуцульський сюрреаліст і мольфар кольору— франківський художник Ярослав Янов­ський. Місто, 13 травня 2018.
14. Гаймус І. «Генеза»-1 в Луцьку представила неформальний Франківськ. 26.04.2019. URL: https://zbruc.eu/node/88921 26.04.2019 (дата звернення: 15.09.2019).
15. Тернополянам покажуть виставку гуцульської еротики «Фріклектика +18». URL:https://te.20minut.ua/Vystavky/ternopolyanam-pokazhut-vistavku-gutsul­skoyi-erotiki-friklektika-18-10499220.html (дата звернення: 16.09.2019).
16. Бабій І. У наших музеях — царство молі, — художник Сергій Григорян. Опубліковано: 26.12.2016. URL: http://gk-press.if.ua/u-na­shyh-mu­zeyah-tsar­stvo-mo­li- hudozhnyk-ser­gij-gry­go­ryan/ (дата звернення: 16.09.2019).
17. Звіжинський А. Володимир Гуменний та його худож­ня космогонія. 12.03.2014. URL: https://zbruc.eu/node/19888 (дата звернення: 13.09.2019).
18. Звіжинський А. Ігор Перекліта про мистецтво щоденної боротьби. 29.05.2015 URL: https://zbruc.eu/node/36958 (дата звер­нення: 17.09.2019).
19. Ярослав Яновський. Шевченко і ландшафт. URL: http://artmedium.com.ua/archives/5476 (дата звер­нен­ня: 18.09.2019).
20. ДрабчукІ. Меч і Рало — символи землі Галицької 28.04.2014 URL: http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=4210 (дата звернення: 16.09.2019).
21. Василь Андрушко — художник, скульптор, поет. Дзеркало медіа https://www.youtube.com/watch?v=_aCIjkjzEgM (дата звернення: 18.09.2019).
22. Пастух Т. Червона вохра слова Олега Лишеги. ЛітАкцент, 29.03.2011 URL: http://litakcent.com/2011/ 03/29/chervona-vohra-slova-oleha-lyshehy/ (дата звер­нення: 17.09.2019).
23. Жила О. Поезія у скульптурі. Портал гражданской журналистики хайвей24.10.2008 URL:https://h.ua/story/147548/ (дата звернення: 17.09.2019).

читати публікацію»