« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1393—1407

УДК 7.045:762.11:82-141(477)”16-17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1393

ІКОНОГРАФІЯ АЛЕГОРІЙ ЧЕСНОТ В УКРАЇНСЬКІЙ ПАНЕГІРИЧНІЙ ГРАВЮРІ ХVII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVIIІ ст.

ЗАВАРИНСЬКА Христина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4926-8430

науковий співробітник,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: chrystyna.zavarynska@gmail.com

Анотація. Однією з актуальних проблем у дослідженні української панегіричної гравюри ХVII—ХVIIІ століть є вивчення взаємозв’язку вербальних і візуальних складових епідейктичного твору, коли різні елементи зображення мають відповідники у літературному тексті, який вони доповнюють, водночас узгоджуючись із «місцями» (loci), призначеними у риторичній теорії для похвали особи. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету розглянути одну з моделей побудови панегіричного наративу, що передбачала розгортання хвалебної мови на основі зіставлення чеснот і діянь та знаходила втілення в персоніфікаціях, з-поміж яких на гравюрах найчастіше зображають фігури кардинальних і теологічних чеснот. Із використанням іконографічного та іконологічного методів аналізу зображень, доповнених компаративною методикою, у статті охарактеризовано особливості візуальної репрезентації алегорій чеснот в українській графіці ХVII — першої половини ХVIIІ століття.

Одним з результатів дослідження стало виокремлення словесних та візуальних формул з персоніфікаціями чеснот в українській панегіричній традиції цього періоду, а також окреслення специфіки використання цих формул у «схемі похвали» — своєрідному теоретичному каркасі, на якому будувалися літературні й мистецькі твори.

Ключові слова: персоніфікація, кардинальні і теологічні чесноти, іконографія, панегірична гравюра, тези академічних диспутів, геральдична поезія.

Надійшла 12.11.2019

Список використаних джерел

  1. Personification: Embodying Meaning and Emotion. Ed. by W.S. Melion, B.A. Ramakers. Leiden; Boston: Brill, 2016. 788 p.
  2. Люта Т. Софійський собор у могилянському контексті мазепинської доби. Наукові записки НАУКМА. Історичні науки. Київ, 2012. Т.130. С.14—23.
  3. Фоменко Д., Цинковська І., Юхимець Г. Мідні гравірувальні дошки українських друкарень XVII—XІХст. у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вер­надського. Київ: Академперіодика, 2014. 359 с.
  4. Степовик Д. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. Київ: Наукова думка, 1986. 233 с.
  5. Тріодь цвѣтная. Вільно: друкарня Леонтія Мамонича, 1609. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto13.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  6. Транквіліон-Ставровецький К. Сіа кніга наріцаємая Зерцало богословіи, изъбранъна от многих книг богословских и трудолюбієм съставълена єромонаха Кирила Транъквелиона и проповѣдника слова Божіа, єго власным коштом и накладом выдрукована. Почаїв, 1618. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto31.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  7. Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учительноє, албо Казаня на недѣля през рок и на празники Господскіє и нарочитыи святым угодником Божіим. Рахманів, 1619. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto31.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  8. LearF.S. Patriotism and Some Related Aspects of Roman Character. Western Tradition from Rome to Britain. Part of The Rice Institute Pamphlet. 1942. Vol.29. № 4. P. 257—290.
  9. Апостол тетр, сирѣч Дѣянія и посланія Христовых святых божественных апостол. Київ: друкарня Спиридона Соболя, 1630. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto41.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  10. Євангеліє учительноє, албо Казаня на недѣля през рок и на празники Господскіє и нарочитыи святым угодником Божіим. Київ, 1637. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto51.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  11. Наливайко Д. Лѣкарство на оспалый умысл чоло­вѣчій. Острог, 1607. URL: http://litopys.org.ua/old14_16/ old­14_37.htm#fil4 (дата звернення: 10.08.2019).
  12. Євангеліє учителноє, албо Казаня на каждую неделю и свята урочистыи. Єв’є, 1616. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto21.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  13. Земка Т. Лексікон славеноросскій и имен тлъкованіє. Київ: друкарня Києво-Печерського монастиря, 1627. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto39.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  14. Земка Т. Псалтырь блаженнаго пророка и царя Давида с пѣснми и псалмы избранными на праздники Господскія и святых Божіих, и с пасхалією с молитвами. Київ: друкарня Києво-Печерського монастиря, 1624. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto39.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  15. Транквіліон-Ставровецький К. Перло многоцѣнноє. Чернігів: друкарня Єлецького монастиря, 1646. URL: http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto32.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  16. Просфонима. Привіт преосвященному архієпископу кир Михайлу. Львів: друкарня братства, 1591. URL: http://litopys.org.ua/old14_16/old14_33.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  17. Римша А. Статут Великого княжества Литовскаго. Вільно: друкарня Мамоничів, 1588. URL: http://li­topys.org.ua/old14_16/old14_29.htm (дата звернення: 10.08.2019).
  18. Stevenson T.R. Personifications on the Coinage of Vespasian (AD 69—79). Acta Classica. 2010. Vol. LIII. P. 181—205.
  19. Cicero. De inventione. De optimo genere oratorum. Topica / With Eng. trans. by H.M. Hubbell. London: William Heinemann, 1949. 484 p. (Loeb Classical Library).
  20. Gerards-Nelissen I. Otto van Veen’s Emblemata Horatiana. Simiolus: Netherlands Quarterly for the History of Art. 1971. Vol. 5. № 1/2. P. 20—63.
  21. Packard A.L. The Catafalque of Paul V: Architecture, Sculpture and Iconography. PhD Dissertation. Columbia University, 2013. 306 p. URL: https://academiccommons.columbia.edu/catalog/ac:161619 (дата звернення: 10.08.2019).
  22. Norena C. The Communication of the Emperor’s Virtues. The Journal of Roman Studies. 2001. Vol. 91. P. 146—168.
  23. Wallace-Hadrill A. The Emperor and his Virtues. Historia: Zeitschrift fьr Alte Geschichte. 1981. Vol. 30, № 3. 3rd qtr. P. 298—323.
  24. Shamos G. Bodies of Knowledge: The Presentation of Personified Figures in Engraved Allegorical Series Produced in the Netherlands, 1548—1600. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy. Philadelpia, 2015. 422 p.
  25. Jecker M. The Intellectual Virtues (Nicomachean Ethics, Book VI) in Three Works of Popularization of Aristotelian Thought. SVMMA. 2014. № 3. Р. 161—175.
  26. Bejczy I.P., Bejczy I. The Cardinal Virtues in the Middle Ages: A Study in Moral Thought from the Fourth to the Fourteenth Century. Leiden: Brill, 2011. 361 p.
  27. Magirus J. Joannis Magiri, professoris quondam inclyti, in Aristotelis Ethica Nicomachea Commentationes. Oxonii: Typis J.Vincent, 1842. 506p.
  28. Цицерон Марк Туллий. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Изд. подгот. В.О. Горенштейн, М.Е. Гра­барь-Пассек, С.Л. Утченко. Москва: Наука, 1975. 245 c. URL: http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a= 1423775001 (дата звернення: 10.08.2019).
  29. Di Biase C. The Development of the Concept of Prudentia in Locke’s Classification of Knowledge. Society and Politics. 2013. Vol. 7. № 2. November. P. 85—125.
  30. Comenius J.A. Joh.Amos Comenii Orbis sensualium pictus, hoc est, omnium fundamentalium in mundo rerum, et in vitв actionum, pictura et nomenclatura. Noribergae, 1669. 470 p.
  31. Kowzan J. Prudencja, luneta i rzeczy ostateczne. Wokуі Emblematu 96 Zbigniewa Morsztyna. Terminus. 2014. T. 16. Z. 3 (32). S. 323—350.
  32. Encyclopedia of Comparative Iconography: Themes Depicted in Works of Art. Ed. by H. Roberts. Chicago: Routledge, 2013. 1150 p.
  33. Ripa C. Iconologia: nella quale si descriuono diuerse imagini di virtщ, vitij, affetti, passioni humane, arti, discipline, humori, elementi, corpi celesti, prouincie d’Italia, fiumi, tutte le parti del mondo, ed altere infinite materie. Siena: appresso gli heredi di Matteo Florimi, 1613. 840 p.
  34. Mattingly H. Coins of the Roman Empire in the British Museum. Vol. II. Vespasian to Domitian. London: Oxford University Press, 1930. 485 p. + 83 plates
  35. Clark M.E. Spes in the Early Imperial Cult: «The Hope of Augustus». Numen. 1983. Vol. 30. Fasc. 1. P. 80—105.
  36. Pokora J. Deo & Patriae. Portrety biskupуw-kanclerzy Rzeczypospolitej w XVII—XVIII wieku. Biuletyn historii sztuki. 2005. № 3—4. S. 223—241.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »