« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1447—1463

УДК 7.046.3

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1447

КІЛЬКА ЗАУВАГ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА МАЛЯРА ФЕДОРА, ЯСКРАВОГО ПРЕДСТАВНИКА ЛЬВІВСЬКОГО ІКОНОПИСНОГО ОСЕРЕДКУ КІНЦЯ XVІ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XVІІ СТОЛІТТЯ

ЖИШКОВИЧ Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2699-4907

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ мистецтвознавства,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: zhyshko@i.ua

Анотація. Розглядається творчий доробок львівського маляра Федора, більш відомого як Федір Сенькович. Постать провідного львівського іконописця Федора Сеньковича привертала увагу кількох поколінь дослідників, проте і досі остаточної думки стосовно беззаперечного авторства створених ним творів немає, і надалі залишається ряд нез’ясованих питань, цим і зумовлена актуальність запропонованого дослідження.

Метою статті є виокремити притаманні творчій манері митця риси, художньо-пластичні особливості, виявити поетапність появи створених ним і його майстернею творів.

Об’єктом дослідження є іконописна спадщина Федора Сеньковича; предметом — особливості еволюції його творчої манери як один із важливих чинників атрибуції іконописних творів львівського художнього осередку кінця XVІ — першої третини XVІІ століття. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-типологічний та історико-культурологічний методи.

У статті на підставі аналізу історіографічних джерел і збережених іконописних творів методом порівняльного аналізу художньо-стильових особливостей творчої манери доводиться, що ряд творів, які донедавна пов’язувались з іншими митцями, найімовірніше створені саме Федором Сеньковичем або ж під його керівництвом.

Ключові слова: Львів, церква, іконостас, іконопис, іконографія, стиль, художні особливості, Федір Сенькович.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Александрович В.С., Ричков П.А. Собор Святого Юра у Львові. Київ: Техніка, 2008. 232 с.: іл.
  2. Голубець М. Українське малярство ХVI—ХVII ст. під покровом Ставропiгiї. Голубець М. Причинки до історії галицько-українського мистецтва. Львiв: Друкарня Ставропігійського інституту, 1920. Т. 1. 87 с.
  3. Вуйцик В. Доля ікони «Похвала Богоматері» з Рі­пнева. Родовід. Київ, 1994. Ч. 8. С. 26—29.
  4. Вуйцик В. Новознайдений твір Федора Сеньковича. Образотворче мистецтво. Київ, 1972. № 2. С. 28—29.
  5. Ґруневеґ М. Опис Львова. Авт. передм. Я. Ісаєвич. Жовтень. 1980. № 10. С. 109—114.
  6. Александрович В.С. Хронологія іконостаса Успенської церкви у Львові. Українське бароко та європейський контекст. Київ: Наукова думка, 1991. С. 141—148.
  7. Александрович В. Федір Сенькович. Життєвий і творчий шлях львівського маляра першої третини XVII ст. Львів: місто — суспільство — культура: Збірник наукових праць. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. Львів, 1999. Т. 3. С. 44—116.
  8. Бокало І., Диба Ю. Реконструкція іконостаса Успенської церкви у Львові. Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 8 (192). С. 22—29.
  9. Александрович В. Моління-Деісус (іконостас) Успенської церкви у Львові. Зубрицький Д. Хроніка Ставропігійського братства. Львів: Апріорі, 2011. С. 355—388.
  10. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків: Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.: іл.
  11. Пелех М. Елементи візантійського та європейського стилю львівського малярства першої половини XVII століття. Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 8 (192). С. 46—53.
  12. Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVIІ ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 184 с.: іл.
  13. Сидор О. Патріярх Йосиф Сліпий і мистецтво. Київ; Рим: Релігійне Товариство Українців Католиків «Св. Софія», 2012. 455 с.: іл.
  14. Шамардина Н.В. Федор Сенькович — художник переходной эпохи. Калининград: ФГОУ ВПО «КГТУ», 2008. 280 с.
  15. Овсійчук В. Українське малярство X—XVIII століть: проблеми кольору. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. 479 с.: іл.
  16. Юбилейное издание в память 300-летия основания Львовского Ставропигийского братства. Львов: Издательство Ставропигийского института, 1886. Т. 1.
  17. Ісаєвич Я. «Альтана посеред раю»: Львів у 1582—1602 рр. Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича, 1996. С. 29—44.
  18. Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов… Кіевъ: Типографія Императорскаго Университета св. Владиміра, 1904. Ч. 1. Т. 11. (Акты, относящиеся к истории Львовского Ставропигиального братства). 158, 772 с.
  19. Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: книгознавчий нарис. Львів: Каменяр, 1983. 175 с.: іл.
  20. Гелитович М. Небесне воїнство зібралося у Львові. Пам’ятки України: історія та культура. 2016. № 7 (227). С. 8—17.
  21. Степовик Д.В. Українська графіка XVI—XVIII ст.: Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 333 с.: іл.
  22. Александрович В. Іконостас П’ятницької церкви у Львові. Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича, 1996. С. 103—144.
  23. Ярема В. Автор ікон Св.-П’ятницького іконостасу. Православний вісник. 1970. № 11. С. 348—349.
  24. Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 153 с.: іл.
  25. Степовик Д. Історія української ікони X—XX століть. Київ: Либідь, 2008. 440 с.: іл.
  26. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—ХVІІІ століть. Київ: Духовна спадщина України, 2007. 527 c.: іл.
  27. Пелех М. Іконографія предел: рідкісна іконописна символіка сюжетів з церкви Успення пресвятої Богородиці XVII ст. у Мор’янцях на Яворівщині. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24—25 листопада 2010 р.). Львів, 2010. С. 162—168.
  28. Пелех М. Стилістичні особливості іконостасу першої третини XVII — поч. XVIIІ ст. з церкви св. Миколая Чудотворця з с. Якторів на Львівщині. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24—25 листопада 2010 р.). Львів, 2010. С. 169—178.
  29. Пелех М. Стилістичні ознаки двох іконостасних ікон XVII ст. «Спас з чотирма ангелами» львівського та волинського осередків малярства. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 21. Львів, 2010. С. 266—274.
  30. Вуйцик В.С. Федір Сенькович в контексті стильової еволюції живопису східнослов’янських народів на переломі XVI—XVII ст. Прогресивна суспільно-полі­тична думка в боротьбі проти феодальної реакції та католицько-уніатської експансії на Україні. Те­зи республіканської науково-теоретичної конференції (м. Львів, 20—22 квітня 1988 р.). Львів, 1988. С. 141—143.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »