« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 109—116

УДК 398:[7.011.26.042:598.2](=172)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.109

СИМВОЛІКА ПТАХІВ У ЛИТОВСЬКОМУ (БАЛТІЙСЬКОМУ) ФОЛЬКЛОРІ ТА НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

ҐАЙДАМАВІЧЮТЄ Она

ORCID ID: https://orcid.org/0000-000-918-7208

магістр литовської філології, магістр мистецтвознавства,

старший музейний працівник,

Литовський національний музей,

відділ етнічної культури,

‎Arsenalo g.~1, Вильнюс, 01143

Анотація. Постановка проблеми. Образ птаха, який має різні символічні навантаження, дуже важливий у литовському, а точніше — у балтійському фольклорі та іконографії. Птахи у фольклорі й релігії виконують багато функцій, пов’язаних з усіма стадіями людського життя (народження, шлюб, смерть). Птахи є також посередниками між небом і землею, між живими і мертвими. Мета статті полягає в обговоренні та узагальненні символіки птахів у балтійському фольклорі й іконографії, а також порівняння його із аналогічними слов’янськими символами. Об’єктом дослідження стали птахи у литовському (балтійському) фольклорі та в іконографії народного мистецтва. Актуальність обраної теми зумовлена недостатньою кількістю публікацій, присвячених символіці птахів у литовському наративному фольклорі та народній творчості. Образ птахів у литовських народних піснях краще висвітлений, проте у цьому випадку перевага надавалась структурно-семантичному аналізу. Складна і багатопланова тема потребує різноманітних методів, серед яких основними стали метод порівняльного аналізу, етнографічні та іконографічні методи, які дозволили вповні проаналізувати литовський етнолігвістичний матеріал.

Результати. У статті автор обґрунтовує припущення, що у литовському (балтійському) фольклорі й народному мистецтві птахи виступали посередниками між небом і землею. Їхню можливість літати попід небесами, сідати на рослини, співати пісні, яким надавали пророцького змісту, здатність відчувати емоції людини пов’язували з ритмами природи, її постійними змінами, динамізмом простору, безперервністю циклів життя. У народному мистецтві птахів розміщували по обидва боки дерев чи квітів, кіл, коліс, на хрестах і балясинах, інколи у верхній їх частині або у середині концентричних зображень. Народна творчість продовжує тисячолітню традицію вшанування птахів. Одним з найважливіших символів литовського фольклору була зозуля, що співає — птах долі, пророк смерті, «предок» богині Лайми.

Ключові слова: птахи, іконографія, народна творчість, балтійський фольклор, зозуля, богиня Лайма, втілення, птахи-психопами, сакральність, всесвітнє дерево, структурно-семантичний аналіз.

Надійшла 20.01.2020

Список використаних джерел

1. Jasiūnaitė Birutė. Љventieji ir nelabieji frazeologijoje ir liaudies kultūroje. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2006.
2. Dundulienė Pranė. Paukљиiai senuosiuose lietuvių tikėji­muose ir mene. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2006.
3. Olindaitė V. Texts and Contexts: Language Movement. Kaunas: VU Press, 2005.
4. Olindaitė Vida. Paukљиiai lietuvių liaudies dainose. Jau­nųjų filologų darbai. № ІІ. 1986.
5. Љeљkauskaitė Daiva. Erotika tautosakojse. Sargeliai: Kru­en­ta, 2011.
6. Beresneviиius Gintaras. Dausos. Pomirtinio gyvenimo samprata senojoje lietuvių pasaulėžiūroje. Vilnius: Gimti­nė/Taura, 1990.
7. Krėvė-Mickeviиius Vincas. Raљtai. X tomas. Kaunas; Klaipėda, 1930.
8. Greimas Algirdas Julius. Lietuvių mitologijos studijos. Sudarė Kкstutis Nastopka. Vilnius: Baltos lankos, 2005.
9. Kudirkienė Lilija. Tautosakinis gegutės įvaizdis. Tautosakos darbai. T. 21 (28). 2004.
10. Trinkūnaitė Ћemyna. Gegutės ivaizdis dainuojamojoje tau­tosakoje. Tautosakos darbai. № 23. 2002. P. 108—116.
11. Gimbutienė Marija. Senovinė simbolika lietuvių liaudies mene. Vilnius: Mintis, 1994.
12. Rimantas Balsys. Lietuvių ir prūsų dievai, deivės ir dva­sios: nuo apeigos iki prietaro. Klaipėda: Klaipėdos univer­siteto leidykla, 2006.
13. Zabulytė Jolanta. Lietuviљkų medinių kryћių paukљиiai: rei­kљmės interpretacijos. I dalis. Liaudies kultūra. 2006. № 5.
14. Dundulienė Pranė. Paukљиiai senuosiuose lietuvių tikėji­muose ir mene. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos cen­tras, 2006.
15. Gadon Elinor. The once and future Goddess. A sweeping visual chronicle of the Sacred female and her reemergence in the cultural mythology of our time. San Francisco: Har­per, 1989. 125 p.
16. Kaљinskaitė Miglė. Zoomorfiniai motyvai lietuvių dailėje. URL: https://vb.vda.lt/object/elaba:2145474/21454 74.pdf (2014).
17. Keturka Alfonsas. Spalva lietuvių liaudies baldų puoљy­boje. Vilnius: Mokslas, 1987.
18. Usaиiovaitė Elvyra. Lietuvių liaudies ornamentai: valstie­иių baldų puoљybos ir simbolikos bruoћai. Vilnius: VDA leidykla, 1998.
19. Dapљauskaitė Ћivilė. Spalva ir dekoras Lietuvos gyvena­mųjų namų interjere XV—XIX a. Magistro baigiamasis darbas. Kau­nas: Kauno Vytauto didћiojo universitetas, 2008.
20. Tumėnas Vytautas. The Visual and the Mythical — Po­etic Interpretations of Sky Luminaries In Lithuanian Tra­ditional Textiles. Archeologia Baltica. Vol. 10. 2008. P. 78—85.
21. Tumėnas Vytautas. Lietuvių tradicinių rinktinių juostų ornamentas. Tipologija ir semantika. Lietuvos etnologija. T. 9. Vilnius, 2002.

читати публікацію»