« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 350—360

УДК 398.332.4(=161.2) (292.452)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.350

МАНТИЧНІ ОБРЯДОДІЇ З «КРАЧУНОМ» В ЗИМОВІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

СЕРЕБРЯКОВА Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920

кандидат історичних наук,

науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена відсутністю спеціальної розвідки про локальні особливості побутування мантичних практик з обрядовим хлібом, які здійснювали горяни протягом зимових свят. Тому у запропонованій публікації автор ставить перед собою мету комплексно висвітлити пласт звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних із ворожіннями про довголіття, господарський добробут, різні позитивні або негативні події, що мали статися.

Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура українців Карпат, а предметом  — мантичні дії з різдвяною хлібиною, до яких вдавалися горяни у зимовий (різдвяно-водохресний) період. Джерельною основою статті є архівні польові записи за 1971—2019 рр. з різних регіонів Карпат, а також праці кінця ХІХ  — поч. ХХI ст.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування. Проаналізовано мантичні прийоми з ритуальним хлібом у зимовій обрядовості жителів Карпат. Розкрито їх функційне призначення, семантику, символіку та магічні властивості різдвяного хліба, інших ритуальних атрибутів тощо.

Ключові слова: ворожба (ворожіння, дивінації, мантичні дії/практики/прийоми), українці Карпат, «крачун», життя, смерть, врожай, весілля.

Надійшла 17.02.2020

Список використаних джерел

  1. Грушевський М.С. Історія української літератури: у 6 т., 9 кн. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 392 с.
  2. Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. Львів: Накладом автора, 1928. 350 с.
  3. Токарев С.А. Религиозные верования восточнославянских народов XIX— начала XXвека. Москва; Ленинград: Изд-во Акад. наук СССР, 1957. 164 с.
  4. Кісь Р., Маєрчик М. Аграрна верства архаїчної обрядовості Карпатського ареалу. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4-х томах. Том2. Етнологія та мистецтвознавство. Львів: ІН НАНУ, 2006. С.459—472.
  5. Кутельмах К. Календарна обрядовість як етногенетичне джерело. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4-х т. Том 2. Етнологія та мистецтвознавство. Львів: ІН НАНУ, 2006. С.473—557.
  6. ГорошкоЛ. «Водна» символіка обряду купання різдвя­ного хліба. Історія релігій в Україні. Науковий щоріч­ник. КнигаI. Львів: Логос, 2008. С. 49—56.
  7. Словник української мови: у 11 т. Т. 1. А—В. Київ: Наукова думка, 1970. 800с.
  8. Архів Інституту народознавства НАН України (далі Архів ІН НАНУ). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 215. Арк. 1—98.
  9. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 209. Зош. № 2.­ Арк. 1—46 зв.
  10. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 212. Арк. 1—81 зв.
  11. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 214. Арк. 1—23.
  12. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 227. Арк. 1—67.
  13. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 230. Арк. 1—65.
  14. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 240. Арк. 1—63.
  15. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 513. Арк. 1—73.
  16. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 533. Арк. 1—163.
  17. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 588. Арк. 1—121.
  18. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 590. Арк. 1—48.
  19. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 609. Арк. 1—65.
  20. Богатырев П.Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва: Искусство, 1971. С. 167—296.
  21. Симоненко И.Ф. Быт населения Закарпатской области (По материалам экспедиций 1945—1947 гг.). Советская этнография. 1948. №1. С.63—89.
  22. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu Јemkowsko-boj­kowskiem. Lwуw: Nakladem tow-wa ludoznawczego, 1935. 128 s.
  23. Schnaider J. Z kraju Hucuіуw (Kalendarz huculski). Lud. Lwуw, 1899. T. V. Z. 3. S. 207—220.
  24. Schnajder J. Z їycia gуrali nadіomnickich. Lud. Lwуw, 1912. T. XVIII. Zesz. I—IV. S. 141—217.
  25. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 521. Арк. 1—46.
  26. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 607. Арк. 1—100.
  27. Гайова Є. Філософія буття в лемківських зимових обрядах та звичаях (Різдво, Василія, «Бабин Святий вечур», Івана Хрестителя, Стрітення Господнє) на експедиційних матеріалах, зібраних у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Календарна обрядовість у жит­тєдіяльності етносу. Збірка наукових праць: матеріали Міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. С. 65—75.
  28. Турянська М. Бойківські звичаї з Різдвяних Свят, Нового Року й Йордану. Літопис Бойківщини. Самбір, 1934. Ч. 3. С. 23—27.
  29. Комарницький І. Різдвяні звичаї в селі Лопушанка Хомина Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1989. Ч. 1/49 (60). С. 67—69.
  30. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 217. Арк. 1—32.
  31. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 458. Арк. 1—220.
  32. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 550. Арк. 1—205.
  33. Василечко Л. Шуткова неділя. Народні звичаї, обряди та повір’я. Брошнів: Таля, 1994. 58 с.
  34. Зубрицький М. Народнїй календар, народнї звичаї і повірки, прив’язані до днїв в тиждни і до рокових свят (зап. у Мшанцї, Староміського повіту і по сусїднїх селах). Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  35. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 691. Арк. 1—142.
  36. Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й віруваня привязані до поодиноких днїв у роцї (зап. у 1907—10 р. в Зеленици, Надвірнянського повіта (на Гуцульщинї). Матеріяли до української етнольоґії. Львів: Етнографічна комісія НТШ, 1912. Т. XV. С. 1—61.
  37. Національні архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України (НАНФ ІМФЕ НАН України). Ф.14-3. Спр.6. Арк. 1—128.
  38. Kolberg O. Dzieіa wszystkie. Wrocіaw; Poznaс: Polskie towarzystwo ludoznawcze, 1973. T.51: Sanockie-Kro­њ­nieс­skie. CzeњжIII. 487 s.
  39. Кміт Ю. Ще про Волосатий. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Ч. 6. С. 1—9.
  40. Здоровега Н.І. Народні звичаї та обряди. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: На­уко­ва думка, 1983. С. 232—248.
  41. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 222. Арк. 1—102.
  42. Пенгрин М. Зымовы вірування. Наше Слово. Вар­ша­ва, 1990. № 3. С. 6.
  43. Дучимінська О.О. Святочні звичаї в селі Вовчім, тур­чан­ського повіту. Жіноча Доля. Коломия, 1939. Ч.1—2. С. 11—12.
  44. Малець В. Звычаі на Рождество Христово в Хирляві. Подкарпатска Русь. Ужгород, 1930. Ч. 1—2. C.18—19.
  45. Петрецкий В. Роздвяні звичаї и обичаї в Туря-Бистрой. Подкарпатска Русь. Ужгород, 1930. Ч. 1—2. С. 21—22.
  46. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 213. Арк. 1—81.
  47. Савицька Е. У цей день і вогонь чарівний. Експрес. 2017. 12—19 січня. С. 3.
  48. Чебанюк О. Різдвяний хліб керечун господиня виймала з печі у вивернутому кожусі. Газета по-українськи. 5 січня 2012 р. URL: https://gazeta.ua/articles/holydays-newspaper/_rizdvyanij-hlib-kerechun-gospodinya-vijmala-z-pechi-u-vivernutomu-kozhusi/417066 (дата звернення 11.11.2019).
  49. Кісь Р., Маєрчик М. Аграрна верства архаїчної обрядовості Карпат (причинки до реконструкції етногенетичних процесів). Народознавчі зошити. 1998. №3. С.274—278.
  50. НАНФ ІМФЕ НАН України. Ф.14-5. Спр.5. Арк. 1—230.
  51. НАНФ ІМФЕ НАН України. Ф. 14-3. Спр. 429. Арк. 1—150.
  52. Архів ІН НАНУ. Од. зб. 317. Арк. 41—79.
  53. Зборовський П. Різдвяний цикл свят за традицією села Верхнє Висоцьке на Турківщині. Бойки. Дрогобич, 2000—2002. С.215—220.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »