« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 330—349

УДК [398.341:398.4](477.86/.87+83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.330

БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ БОЙКІВ (за матеріалами східної та середньої частин Бойківщини)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У системі традиційної обрядовості українців помітне місце займає комлекс звичаїв, повір’їв та символічних дійств, пов’язаних із спорудженням нового житла, що, власне, і включає в себе поняття «будівельна обрядовість». У запропонованій розвідці автор ставить собі за мету охарактеризувати будівельну обрядовість на теренах східної та центральної (середньої) частин Бойківщини. Хоча окремі відомості з цієї сфери знань й присутні в окремих публікаціях, будівельна обрядовість цієї частини Бойківщини ніколи не була предметом спеціальних досліджень, що й визначає актуальність пропонованої розвідки. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво покутян, а предметом — звичаї, повір’я та символічні дійства, пов’язані з його будівництвом та введенням у експлуатацію. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Наведений матеріал дає можливість констатувати, що в комплексі обрядів, звичаїв і повір’їв, пов’язаних із будівництвом, які побутували на дослідженій території, спостерігається низка рис, спільних із відповідним загальноукраїнським комплексом чи з будівельною обрядовістю усього Карпатського регіону. Поряд з тим, деякі аспекти цього комлексу на зазначених теренах мають чітко виражене місцеве (притаманне лише для східної та середньої частин Бойківщини) чи локальне (притаманне групі сіл чи лишень одному—двом населеним пунктам) забарвлення.

Ключові слова: Бойківщина, будівельна обрядовість, вибір місця, будівельне деревце, ворожіння, новосілля.

Надійшла 20.01.2020

Список використаних джерел

  1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 428 с.
  2. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279. 140 арк. Матеріали А. Будзана.
  3. Гошко Ю., Федака П. Звичаї та вірування, пов’язані із спорудженням житлових та господарських будівель. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 237—243.
  4. Schnaider J. Z џycia gуrali nadіomnickich. Lud: Kwartalnik etnograficzny. Lwуw, 1912. T.ХVІІІ. S.141—214.
  5. НагорнюкО. Народна топографія. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне, 2009. С.239—264.
  6. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-гос­подарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  7. Андрієвська Т. Традиційне народне житло в с. Космач. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 37—42.
  8. Потушняк Ф. Постройка дома в народном веровании. Русская правда. Ужгород, 1940. 6 августа.
  9. Милорадович В. Житье-бытье лубенского крестьянства. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С.170—341.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »