« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 361—369

УДК 316.35-057.56(=161.2)(100):[159.955.2:364.614.8](043.35)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.361

УЯВЛЕННЯ ПРО СОЦІАЛЬНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ: МІГРАНТСЬКИЙ ДОСВІД

ЗАРЕМБА-КОСОВИЧ Ганна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3984-879X

кандидатка соціологічних наук,

наукова співробітниця відділу соціальної антропології

Інституту народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Україна,

Контакти: e-mail: ganna.zaremba@gmail.com

Анотація. Українська трудова міграція ставить все нові та нові питання щодо формування та оцінки соціальної справедливості в різних сферах як у країні походження, так і в країні перебування: юридичні, соціальні, професійні, сімейні, культурні та інші. Українські трудові мігранти можуть зайняти ключову позицію у соціальному полі завдяки наявному соціальному капіталу, формуючи систему диспозицій сприйняття, оцінювання, класифікації та інтеріоризації європейських цінностей, принципів, інтерпретацій соціальної справедливості в українському суспільстві. Висвітлення цих питань і становить актуальність теми.

Метою статті є з’ясування характеру формування та функціонування уявлень про соціальну справедливість серед українських трудових мігрантів.

Об’єктом є українські трудові мігранти у країнах Європейського Союзу.

Предмет — уявлення українських трудових мігрантів про соціальну справедливість.

Стаття опирається на теорії множинності сфер справедливості M. Walzer та теорію принципів соціальної справедливості D. Miller. При зборі емпіричних даних використовувався метод напівструктурованого інтерв’ю.

Ключові слова: соціальна справедливість, принципи соціальної справедливості, українські трудові мігранти.

Надійшла 15.03.2020

Список використаних джерел

  1. Miller D. Principles of Social Justice. Cambridge; Mas­sachusetts; London; England: Harvard University Press, 1999. 352 p.
  2. Walzer M. Spheres of Justice: A Defense of Pluralism and Equality. New York: Basic Books, 1983. 364 p.
  3. Заремба-Косович Г.Р. Уявлення про соціальну справедливість: мобільно-вікові особливості. Соціологія — соціальна робота — регулювання соціальних проблем: матеріали IV Всеукр. конф. молодих науковців. Львів, 24—25квіт. 2015р. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. С. 34—36.
  4. Дюркгейм Э. О разделение общественного труда. Москва: Канон, 1996. 432с.
  5. Macintyre A. Whose Justice? Which Rationality? Notre Dame: University of Notre Dame Press, 1988. 411 р.
  6. Zaremba-Kosovych H. The perceptions of social justice among Ukrainian labour migrants. Studia Securitatis. Security Studies Magazine. Sibiu: Lucian Blaga University of Sibiu, 2016. Vol. 10. № 2. P. 76—87.
  7. Авторський архів Заремби-Косович Г.Р. Специфіка уявлень про соціальну справедливість серед українських трудових мігрантів (польові матеріали зібрані в Австрії, Італії, Польщі та Україні, 2014, 2015 рр.). ДодатокД.240. 428 с.
  8. Іванкова-СтецюкО.Б. Церква у просторі міграцій: етнокультурні ресурси та соціоінтегративний по­тенціал релігійних спільнот українців: монографія. Львів: Ін-т народознавства НАН України; Комісія УГКЦ у справах мігрантів, 2012. 256 с.
  9. Мартинюк І. Соціологія довіри в українських реаліях. Соціальні виміри суспільства. 2012. №4. С.78—112.
  10. Гидденс  Э. Последствия современности. Москва: Праксис, 2011. 352с.
  11. Фреик Н. Концепция доверия в исследованиях П. Штомпки. Социологические исследования. 2006. № 11. С. 10—18.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »