« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 370—377

УДК 392 : 638. 17] (= 161. 2) (478)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.370

СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ВОСКУ В РОДИННІЙ РИТУАЛІСТИЦІ УКРАЇНЦІВ МОЛДОВИ

МОВНА Уляна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9763-2455

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. Як уособлення небесного вогню, світила-Сонця, тепла та світла свічка відігравала значну роль в обрядовому житті українського селянства, будучи повсюдно затребуваним ритуальним предметом, неодмінним атрибутом низки сімейних, календарних та оказіональних обрядів, релігійних практик, жертвоприношень, повсякденних та сакральних магічних дій.

У фокусі нашої уваги в цій статті перебуватиме семантико-функціональне навантаження воску (воскової свічки) в контексті традиційної весільної та похоронно-поминальної обрядовості (як більш «публічної», на відміну від родильної, й краще збереженої) українців Північної Молдови, що і нині демонструє риси значної законсервованості багатьох архаїчних елементів. Об’єктом дослідження є родинна ритуалістика українців Молдови, а предметом — семантико-функціональне навантаження воску в її контексті. У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Оскільки спеціальних досліджень цього предмету не було, стаття базується на польових матеріалах, зібраних автором 2007 р. під час комплексної історико-етнографічної експедиції Інституту народознавства НАН України до українських сіл Молдови (Дрокіївський, Глодянський, Синжерійський, Флорештський райони).

Ключові слова: віск, свічка, семантика, ритуал, українці, Молдова.

Надійшла 16.03.2020

Список використаних джерел

  1. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 559а. 67 арк. (Мовна У. Польові матеріали з традиційного бджільництва українців Молдо­ви. 2007 р.).
  2. Нудьга Г. «De Russorum, Moscovitarum et Tartaro­rum»… Жовтень. 1976. № 10. С.145—152.
  3. ПетроваН.О. Традиційне весілля у селі Гараба. Ук­раїнці Придністров’я (матеріали етнографічних до­сліджень). Одеса, 2005. Вип.1. С. 83—93.
  4. Відділ рукописів ЛННБУ ім.В.Стефаника. Ф. 5. Оп. 1. Спр. 4435. (Laguna S. Obrzкdy ludowe. Medycyna podaniowa. Choroby zwiкrzat. Wrуџby).
  5. Сікиринський О. Українське весілля (с. Глибокояр Ти­распольської округи). Вісник Одеської комісії крає­знавства при ВУАН. Київ, 1925. Чис.2/3. С.205—217.
  6. Калита I. (Від колиски до могили). Упоряд. М.М. Марфобудінова та ін. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2008. 138 с.
  7. Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. Нари­си традиційної культури українців Одещини (Мико­лаївський район). Одеса: СМИЛ, 2010. 392 с.
  8. КушнірВ.Г., ПетроваН.О. Традиційна весільна обря­довість українців Одещини (20—80-ті рр. XX ст.). Одеса: Гермес, 2008. 256 с.
  9. МовнаУ. Бджільництво: український обрядовий кон­текст. Львів, 2017. 552с.
  10. Киркор А. Этнографический взгляд на Виленскую губернію. Этнографический сборник РГО. Санкт-Пе­тербург, 1858. Вып.3. С. 115—276.
  11. Kolberg O. Tarnуw-Rzeszуw. Materyaly antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne. Krakуw, 1910. T. 11. S. 116—323.
  12. Dworakowski S. Zwyczaje rodzinne w powiecie Wysoko-Mazowieckim. Warszawa, 1935. 191 s.
  13. Gaj-Piotrowski W. Kultura spoleczna ludu z okolic Rozwadowa. Wrocіaw, 1967. 352s.
  14. Русский народ. Сост. М. Забылин. Москва, 2004. Кн. 1. Праздники, обычаи и обряды на Руси.
  15. Березович Е.Л. Язык и традиционная культура: этно­лингвистические исследования. Москва: Индрик, 2007. 600 с.
  16. Никитина А.В. Свеча в обрядах перехода. Санкт-Петербург, 2008. 88с.
  17. Логинов К. Традиционный жизненный цикл русских Водлозерья: обряды, обычаи и конфликты. Москва; Петрозаводск, 2010. 424с.
  18. Афанасьев А. О значении рода и рожаниц. Архив историко-юридических сведений, относящихся до России. Москва, 1855. Кн.2 (1пол.). С. 125—142.
  19. Барбарин Л.Н. «Свадьба в селе Подсереднее Белгородской области». Живая Старина. 1995. №3. С.36—40.
  20. Велецкая Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. Москва: Наука, 1978. 239с.
  21. Несторовский П. Бессарабские русины: историко-этнографический очерк. Варшава, 1905. 178с.
  22. Мовна У. Традиційне бджільництво українців: словник етнографічних термінів. Львів, 2015. 360с.
  23. Мойсей А. Аграрні звичаї та обряди у народному календарі східнороманського населення Буковини. Чернівці: Друк Арт, 2010. 320с.
  24. Полевые исследования Института этнографии АН СССР. 1979. Москва, 1983.
  25. Ракова О. Похоронні звичаї й обряди в селі Раранчу Чернівецького повіту. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т.31/32. С.338—347.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »