« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 323—329

УДК 930.2:[392.51:684.452](=161.2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.323

СКРИНЯ У ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

НАДОПТА Андріана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2068-3411

кандидат історичних наук,

молодший науковий співробітник,

Інституту народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів,Україна,

Контакти: e-mail: a.nadopta@ukr.net

Анотація. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою у збереженні та подальшому поглибленому вивченні явищ традиційної народної культури українців. Весільні звичаї та обряди найповніше ілюструють її самобутність та неповторність. Важливою складовою весільної обрядовості була, зокрема, скриня. Метою статті є визначити обрядово-ритуальну та господарсько-економічну роль скрині у весільній обрядовості українців. Зробити порівняльний аналіз розміру приданого, що зберігалося в скрині у різних регіонах України, показати його історичну трансформацію.

Об’єктом дослідження є весільна обрядовість українців, а предметом — скриня у весільній обрядовості українців кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Джерельну основу роботи складають польові записи, зроблені автором, архівні матеріали, праці кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Методологічну основу роботи становлять принципи об’єктивності та історизму. Для опрацювання польового, архівного матеріалу та наукової літератури використані методи порівняльного та структурно-функціонального аналізу.

Ключові слова: скриня, придане, посаг, весілля, весільна обрядовість.

Надійшла 20.02.2020

Список використаних джерел

  1. Калиновський Г. Опис весільних українських простонародних обрядів. 1777. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 68—74.
  2. Весілля в містечку Монастирище Липовецького повіту Київської губернії. Текст і музику записав І. Демченко. 1903. Весілля: у 2 кн. Кн. 1. Київ: Наукова думка, 1970. С. 147—219.
  3. Весілля в селі Михайлівка Бершадського району на Вінничині. Текст і музику записав у 30-х роках ХХ ст. Р.А. Скалецький. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 281—354.
  4. Весілля в селі Прохори Борзенського повіту Чернігівської губернії. Записав П. Коломийченко. Мелодії поклали на ноти В.М. Лащенко і В.Г. Дмитріїв. 1919. Ве­сілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 355—392.
  5. Весілля на Сокальщині. Текст і музику записав І. Чабан. 1922—1927. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова дум­ка, 1970. Кн. 2. С. 125—182.
  6. Весілля в селі Михайлівка-Льовшина Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Записала в 1959 р. П.Т. Бєлінська. Мелодії на ноти поклав О.А. Правдюк. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 412—443.
  7. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди у селі Землянці Глухівського повіту на Чернігівщині. Матеріали до укра­їнсько-руської етнології. Львів,1900. Т. 3. С. 70—173.
  8. Колцуняк М. Весілля в Ковалівці, тепер Коломийського району Івано-Франківської області. Коломия: Вік, 2015. 128 с.
  9. Милорадович В.П. Жытие-бытие лубенського крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—342.
  10. Szuchiewicz Wіodzimierz. Huculszczyzna. Krakуw: Sta­ra­niem i nakladem Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie, 1902. T. ІІ. 277 s.
  11. Кузеля З. Бойківське весїлє в Лавочнім (Стрийського повіта). Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. С. 121—150.
  12. Левинський В. Бойківське весілє в Доброгостові (Дро­гобицького повіта). Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. С. 101—120.
  13. Вовк Ф. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології. Прага: Укр. громад. видавничий фонд, 1926. С. 215—337.
  14. Будзан А. Українські народні скрині. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Київ: Наукова думка, 1975. С. 112—117.
  15. Будзан А. Яворівські мальовані скрині. Народна твор­чість та етнографія. 1968. № 6. С. 49—53.
  16. Борисенко В. Весільні обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наук. думка, 1988. 192 с.
  17. Борисенко В. Сімейна обрядовість українців ХХ — початку ХХІ століття. Київ, 2016. 256 с.
  18. Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія селянської культури 1920—1930 років. Київ: Родовід, 1999. 559 с.
  19. Орел Л. Весільна скриня. Українська родина: родинний і громадський побут. Київ, 2000. 424 с.: іл., нот.
  20. Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ — ХХ ст.). Київ: Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій, 2004. 280 с.: іл.
  21. Гримич М. Угода за звичаєвим правом українців в ХІХ на початку ХХ століття. Етнічна історія Європи. 2013. Вип. 15. С. 11—18.
  22. Сивак В. Народні меблі у селянському житлі Середнього Полісся (Межиріччя Ужа і Тетерева) кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.: скриня. Народознавчі зошити. 2016. № 2. С. 319—332.
  23. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 426. Арк. 1—93. Сивак В.П. (польові етнографічні матеріали до теми «Інтер’єр народного житла», зібрані у Житомирській та Київській обл. в 1996 р.).
  24. Архів Музею народної архітектури і побуту ім. Климентія Шептицького. ЗВ. 108. 12 с. Кардаш М.В. (Звіт експедиції в Долинський, Рожнятівський р-ни Іва­но-Франківської обл. з 12.05.2011 по 20.05.2011 рр.).
  25. Запис весілля українців Підляшшя (в селах Гнойні, Борсуках, Старім Бублі й Луковисках, Костантинівського повіту, Седлецької губернії). Борисенко В. Сімейна обрядовість українців ХХ — початку ХХІ століття. Голов. ред. Г. Скрипник. Записав Євген Рудницький. НАН України; ІМФЕ. Київ, 2016. C. 138—196.
  26. Антонів П. Народне весілля в Ославиці на Лемківщині. Народознавчі зошити. 2014. №1 (115). С. 98—102.
  27. Главацька Л. Барвінковий обряд — один з основних елементів традиційного весілля Східної Бойківщини (Рожнятівщини). Весільна обрядовість у часі і просторі; Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, вид-во КП ОМД, 2010. С. 18—24.
  28. Весловський І. Меблі румунської селянської хати на Буковинні. Часопис австрійського народознавства. 1906. 12 річник. С. 57—69. Переклад укр. мовою М. Дутки (рукопис).
  29. Коваль Я. Весільні скрині села Ценяви. Народна твор­чість та етнографія. 1964. № 2. С. 63—66.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »