« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1081—1096

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1081

ІКОНИ XVII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII ст. З ЦЕРКОВ ВОЙНИЛОВА НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ В КОНТЕКСТІ ВІЗИТАЦІЙНИХ ОПИСІВ, РЕКОНСТРУКЦІЇ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ТА АТРИБУЦІЇ

КОСIВ Роксолана

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
  • доктор мистецтвознавства,
  • доцент Львівської національної академії мистецтв,
  • старший науковий працівник,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • пр. Свободи 20, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Дослідження ікон з одного середовища, що виявляють спільні прийоми малярства, становить важливу ділянку вивчення українського церковного мистецтва XV—ХІX ст., де переважна більшість творів є анонімними. Такі студії допомагають систематизувати діяльність окре­мих ікономалярів та мистецьких осередків, які могли об’єднувати групу майстрів, і є актуальними в контексті сучасних відомостей про розвиток церковного мистецтва. Метою і завданнями статті є опрацювати ікони XVII  — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франківщині (їх налічуємо 56), що зберігаються у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, систематизувати їх за манерою малярства, зіставити описи ікон з документів візитацій XVIII ст. церков Войнилова з конкретними творами для реконструкції первісного місця розташування декотрих та виявити твори, намальовані одним майстром, що належали до одного іконостасу. Для цього застосовано методи формального та іконографічного аналізів, метод реконструкції та метод дослідження культурного контексту.

Ключові слова: ікона, іконостас, малярський осередок, церковне мистецтво, м. Войнилів, документи церковних візитацій.

Надійшла 25.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХІІ—XV ст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 505 с.
  • 2. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XVІ — початку XVII ст. Львів: Друкарські кун­шти, 2017. 595 c.
  • 3. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство ХІVХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів, 1990. 71 с.: іл.
  • 4. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові: науковий каталог. Львів: Свічадо, 2005. 167 c.
  • 5. Косів Р. Ікона «Богородиці Замилування з Єсеєвим Древом» кінця XVII ст. з церкви у Войнилові на Івано-Франківщині: мотиви та символіка іконографії. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. № 2. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. С. 94—98.
  • 6. Колос О. Три ікони на полотні із Войнилова (з колекції колишнього музею Богословської Академії). Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво (історичний досвід та проблема сучасності). Матеріали ІV міжнародної наукової конференції. Львів, 2006. Вип. 4. С. 177—183.
  • 7. Колос О. Ікона «Марія Єгипетська» з Войнилова: іконографія та мистецтвознавчий аналіз. Образотворче мистецтво. 2007. № 2. С. 100—101.
  • 8. Косів Р. Ікони на полотні «Страсті Христові» 17 ст. зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Студії мистецтвознавчі: Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Архітектура. Київ, 2016. Чис. 2 (54). С. 27—46.
  • 9. Косів Р. Ікони на полотні «Древо Єсеєве» другої половини XVII ст. зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького в контексті розвитку сюжету. Народознавчі зошити. № 6. 2019. С. 1379—1392.
  • 10. Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини XV—XX століть в експозиції Івано-Франківського художнього музею. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2007. 223 с.
  • 11. Сидор О. Патріарх Йосиф Сліпий і мистецтво. Львів; Рим, 2012. 445 c.
  • 12. Шематизмъ всего клира гр.-кат. митрополичои аепархіи Львфвскои на рфкъ 1907. Жовква: з печатни оо. Василіянъ, 1907. 282 с.
  • 13. Шематизм гр.-кат. духовенства львівської Архіепархії на рік 1927. Львів: Накладом канцелярії Митрополичої консисторії, 1927. 306 с.
  • 14. Шематизм гр.-кат. духовенства львівської Архіепархії на рік 1932/33. Львів: Накладом канцелярії Митрополичої консисторії, 1932. 242 с.
  • 15. Шематизм гр.-кат. духовенства львівської Архіепархії на рік 1930. Львів: Накладом канцелярії Митрополичої консисторії, 1930. 165 с.
  • 16. Царські врата українських іконостасів: альбом. Упоряд. Ю. Юркевич. Львів: Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 385 c.
  • 17. Косів Р. Українські хоругви. Київ: Оранта, 2009. 379 с.
  • 18. Свенцицкій И. Опись Музея Ставропигійского института во Львовѣ. Львовъ, 1908. 249 с.
  • 19. Szaraniewicz I. Katalog Archeologiczno-bibliograficznej wystawy instytutu Stauropigiańskiego we Lwowie. Lwόw, 1888. 117 s.
  • 20. Шараневич И. Отчетъ из археологическо-библио­графической выставки в Ставропигийском Институте, открытой 28 сентября (10 октября) 1888 р. закрытой 16 (28) февраля 1889 г., и опись фотографий снятых предметов той же выставки. Львов, 1889. 99 с.
  • 21. Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Альбом. Київ: Мистецтво, 1991. 143 с.
  • 22. Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львівського регіону першої половини XVII cт. Соціум. Альманах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2013. Вип. 10. С. 9—30.
  • 23. Александрович В. Зі студій над писемними джерелами до історії українського мистецтва. Малярі у мистецьких взаємозв’язках західноукраїнських земель XVI—XVII століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. С. 516—540.
  • 24. Давня українська ікона: із приватних збірок. Упоряд. О. Сидор, Т. Лозинський. Київ: Родовід, 2003. 351 c.
  • 25. Візитація Войнилівського деканату 1733 р. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-11.
  • 26. Візитація Галицького деканату 1740 р. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-16.
  • 27. Візитація Галицького деканату 1753 р. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-18.
  • 28. Пелех М. Нововиявлена пам’ятка галицького малярства середини XVII ст. — цикл «Страстей Христових» із церкви Собору Богородиці у селі Батятичах. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Богословський збірник Львівської Духовної академії. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції м. Львів, 24—25 листопада 2011 р. Львів, 2011. № 29. С. 118—123.
  • 29. Александрович В. «Братський аспект» історії львівського малярства першої половини XVII ст. Апологет. Львівське Ставропігійське Успенське братство в духовній культурі України, до 425-ліття надання Львівському Ставропігійському братству Патріаршої Ставропігії. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції м. Львів, 26 травня 2011 р. Львів: Львівська духовна академія УПЦ КП, 2011. С. 28—40.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »