« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1169—1174

УДК 7.038.6-025.12:005.591.61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1169

ХУДОЖНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

ЧИРВА Анна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-0326-5296
  • аспірантка,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • вул. Мистецтв, 8, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: dasein.anna@gmail.com

Мета роботи. Розглянути художній експеримент як базовий механізм мистецьких та проектних практик, проаналізувати його різновиди в межах художньо-проектної творчості постмодернізму та класифікувати їх за ознаками художнього образу. Методи дослідження:узагальнення, систематизації та порівняння, з метою розглянути художній експеримент в просторі сучасних мистецьких та проектних практик.

Результатом дослідження є визначення характерних ознак художнього експерименту та означення головних принципів його застосування і проведення, аналіз існуючих типологій експериментальної діяльності в галузі сучасного візуального мистецтва та дизайну. На підставі проведених узагальнень представлена класифікація художнього експерименту в межах художньо-проектних підходів постмодернізму. Висновки. Художній експеримент є провідним засобом сучасних мистецьких, дизайнерських та науково-технологічних практик. Окрім створення власне художньої цінності, він впливає на розвиток суміжних галузей. За умов постійної диференціації видів сучасного мистецтва, розгалуження, ускладнення та певної дифузії мистецьких та техно-наукових практик в художньо-проектних підходах постмодернізму, змінюється характер, структура і прийоми художнього експерименту. Запропонована класифікація художнього експерименту за ознаками його результату  — художньо-проектного образу, дала можливість узагальнити безліч художньо-проектних експериментальних практик до двох: міфопоетичної та техно-наукової. Визначені міфопоетичний та техно-науковий види художнього експерименту відповідають культуро-мовному та техно-науковому напрямкам розвитку мистецтва постмодернізму.

Ключові слова: художній експеримент, художньо-проектна діяльність, постмодернізм.

Надійшла 7.08.2020

Список використаних джерел

  • 1. Галкин Д.В. Искусственная жизнь: наука и компью­терные технологии в современном искусстве. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2011. С. 74—79. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvennaya-zhizn-nauka-i-kompyuternye-tehnologii-v-sovremennom-iskusstve (дата звернення: 28.06.2020).
  • 2. Галкин Д.В. От вдохновения машинами к искусственной жизни: этапы развития технологического искусства. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2013. № 1 (9). С. 44—51. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/ot-vdohnoveniya-mashinami-k-iskusstvennoy-zhizni-etapy-razvitiya-tehnologicheskogo-iskusstva (дата звернення: 28.06.2020).
  • 3. Медведев А.В. Искусство как форма социального эксперимента. Человек в мире культуры. Екатеринбург, 2012. С. 45—49. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvo-kak-forma-sotsialnogo-eksperimenta (дата звернення: 28.06.2020).
  • 4. Бенюк О.Б. Мистецький експеримент в естетичному дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С.  252—256.
  • 5. Стор И.Н. Смыслообразование в графическом дизайне. Метаморфозы зрительных образов. Москва: МГТУ им. А.Н. Косыгина, 2003. 296 с.
  • 6. Ерохин С.В. Теория и практика научного искусства. Москва: ПТФ-МИЭЭ, 2011. 208 с.
  • 7. Флюссер В. За философию фотографии / пер. с нем. Г.  Хайдаровой. Санкт-Петербург: Издательство С.‑Пе­тербургского университета. 2008. 146 с.
  • 8. Булатов Д. Технобиологическое произведение искусства. ДИ. Москва, 2010. № 2. С. 78—92.
  • 9. Юр М. Художній експеримент, як творча стратегія українських митців. Сучасне мистецтво. № 10. Ки­їв, 2014. Вип. 10. С. 243—248.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »