« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1169—1174

УДК 7.038.6-025.12:005.591.61

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1169

ХУДОЖНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

ЧИРВА Анна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-0326-5296
  • аспірантка,
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв,
  • вул. Мистецтв, 8, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: dasein.anna@gmail.com

Мета роботи. Розглянути художній експеримент як базовий механізм мистецьких та проектних практик, проаналізувати його різновиди в межах художньо-проектної творчості постмодернізму та класифікувати їх за ознаками художнього образу. Методи дослідження:узагальнення, систематизації та порівняння, з метою розглянути художній експеримент в просторі сучасних мистецьких та проектних практик.

Результатом дослідження є визначення характерних ознак художнього експерименту та означення головних принципів його застосування і проведення, аналіз існуючих типологій експериментальної діяльності в галузі сучасного візуального мистецтва та дизайну. На підставі проведених узагальнень представлена класифікація художнього експерименту в межах художньо-проектних підходів постмодернізму. Висновки. Художній експеримент є провідним засобом сучасних мистецьких, дизайнерських та науково-технологічних практик. Окрім створення власне художньої цінності, він впливає на розвиток суміжних галузей. За умов постійної диференціації видів сучасного мистецтва, розгалуження, ускладнення та певної дифузії мистецьких та техно-наукових практик в художньо-проектних підходах постмодернізму, змінюється характер, структура і прийоми художнього експерименту. Запропонована класифікація художнього експерименту за ознаками його результату  — художньо-проектного образу, дала можливість узагальнити безліч художньо-проектних експериментальних практик до двох: міфопоетичної та техно-наукової. Визначені міфопоетичний та техно-науковий види художнього експерименту відповідають культуро-мовному та техно-науковому напрямкам розвитку мистецтва постмодернізму.

Ключові слова: художній експеримент, художньо-проектна діяльність, постмодернізм.

Надійшла 7.08.2020

Список використаних джерел

  • 1. Галкин Д.В. Искусственная жизнь: наука и компью­терные технологии в современном искусстве. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2011. С. 74—79. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvennaya-zhizn-nauka-i-kompyuternye-tehnologii-v-sovremennom-iskusstve (дата звернення: 28.06.2020).
  • 2. Галкин Д.В. От вдохновения машинами к искусственной жизни: этапы развития технологического искусства. Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. 2013. № 1 (9). С. 44—51. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/ot-vdohnoveniya-mashinami-k-iskusstvennoy-zhizni-etapy-razvitiya-tehnologicheskogo-iskusstva (дата звернення: 28.06.2020).
  • 3. Медведев А.В. Искусство как форма социального эксперимента. Человек в мире культуры. Екатеринбург, 2012. С. 45—49. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/iskusstvo-kak-forma-sotsialnogo-eksperimenta (дата звернення: 28.06.2020).
  • 4. Бенюк О.Б. Мистецький експеримент в естетичному дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С.  252—256.
  • 5. Стор И.Н. Смыслообразование в графическом дизайне. Метаморфозы зрительных образов. Москва: МГТУ им. А.Н. Косыгина, 2003. 296 с.
  • 6. Ерохин С.В. Теория и практика научного искусства. Москва: ПТФ-МИЭЭ, 2011. 208 с.
  • 7. Флюссер В. За философию фотографии / пер. с нем. Г.  Хайдаровой. Санкт-Петербург: Издательство С.‑Пе­тербургского университета. 2008. 146 с.
  • 8. Булатов Д. Технобиологическое произведение искусства. ДИ. Москва, 2010. № 2. С. 78—92.
  • 9. Юр М. Художній експеримент, як творча стратегія українських митців. Сучасне мистецтво. № 10. Ки­їв, 2014. Вип. 10. С. 243—248.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »