« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1175—1188

УДК 130.2+2:1+316.74

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1175

ПРОБЛЕМАТИКА ВІРИ, РЕЛІГІЇ Й АТЕЇЗМУ В ПРАЦЯХ ОЛЕКСІЯ СЕЛІВАЧОВА (1887—1919)

ГАВРИЛЮК Алла

  • ОRCID ІD: https://orcid.org/0000-0002-6833-6462
  • аспірантка,
  • Київський Національний університет культури і мистецтв,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: alla_stepp@ukr.net

Анотація. Олексій Федорович Селівачов, історик культури, філолог і філософ, помер у Харкові в неповні 33 роки. Його праці лишаються маловідомими, хоча друкуються від 1916 р. до наших днів. У них аналізуються міждисциплінарні проблеми, що досі лишаються в центрі уваги сучасної гуманітаристики. Мета статті —виявити крізь призму творів молодого харківського дослідника «срібного віку» особливості пошуків Бога, прозелітизму, Богоборства в світській художній культурі Центральної та Східної Європи двох останніх століть. Об’єкт — проаналізована О.Ф. Селівачовим літературна спадщина ряду митців філософського спрямування — Георга Даумера, Фріца Маутнера, Василія Розанова та плеяди російських поетів-символістів. Предметом дослідження є амплітудадуховних пошуків, яка коливалася від пієтизму до граничних виявів демонізму, подеколи в творчості тих самих особистостей. Використані джерела й матеріали — це друковані статті та збережені в архіві рукописи О. Селівачова, публікації інших авторів, які стосуються цієї проблеми. Застосовано загальнонаукові методи дослідження, передусім текстологічний, біографічний, порівняльний тощо.

Доходимо висновку, що названі вчені та митці передусім поглинуті пошуками істини й естетичної довершеності, тому недоречно розподіляти їх на дві альтернативні групи — віруючих ідеалістів і матеріалістичних атеїстів.

Ключові слова: атеїзм, віра, демонізм, творчість, релігія, символісти, срібний вік, Даумер, Маутнер, Розанов.

Надійшла 19.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Селивачёв А. Психология юдофильства. В.В Розанов: Pro et contra. Книга 2. Санкт-Петербург, 1995. С. 223—239.
  • 2. Пучков А. Олексій Селівачов. АНТ: Вісник археології, мистецтва, культурної антропології. Київ, Вип. 10—12. 2003. С. 119—120.
  • 3. Пучков А. «Кстати, подумайте, не можете ли помочь…»: Письма М.О. Гершензона и два философские трактата Алексея Фёдоровича Селивачёва (1912—1919 гг.). Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць ІПСМ АМУ. Київ: Вид. Дім А+С, 2006. Вип. 3. Ч. 2. С. 147—192.
  • 4. Puczkow A., Marczenko Ju. Alexy Seliwaczew — wileсski nauczyciel Michaіa Bachtina. Znad Wilii. Wilno, 2013. № 4 (56). S. 104—110.
  • 5. Seliwaczоw M. Niczym romantyczna latarnia. Znad Wilii. Wilno, 2016. № 4 (68). S. 95—114.
  • 6. Пучков А., Марченко Ю. Алексей Фёдорович Селивачёв, виленский учитель Бахтина. К становлению оте­чественной культурологии. Никоновские чтения. Т. І. Актуальные вопросы культурологии и искусствоведения. Чебоксары, 2016. С. 259—264.
  • 7. Гаврилюк А. Роль родинної традиції у становленні творчої особистості (на прикладі п’яти поколінь Cелівачових). Народознавчі зошити. 2020. № 1. С. 177—189.
  • 8. Артемьева Т.В, Микешин М.И. (отв. редакторы). История идей как методология гуманитарных исследований. Философский век. Альманах. Вып. 17—18. Санкт-Петербург, 2001. 371 с.
  • 9. Лавджой Артур. Великая цепь бытия. История идеи. Пер. с англ. издания 1936 года. Москва: Дом интеллектуальной книги, 2001. 376 с.
  • 10. Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения: в 50 т. Москва, 1964. Т. 7. С. 208—213.
  • 11. Valentin, Veit. Daumer, Georg Friedrich. Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1876. Vol. 4. S. 771—775.
  • 12. Birkenbihl Michael. Georg Friedrich Daumer: Beiträge zur Geschichte seines Lebens und seiner westöstlichen Dichtungen. München, 1904.
  • 13. Лопухин А.П. Библейская история. Т. І. Санкт-Петербург, 1913/2. С. 54.
  • 14. Селивачёв А. Георг Фридрих Даумер. История одной души. Вопросы философии и психологии, 1916. № 135. С. 329—355.
  • 15. Маркс К. О «Тайнах древнего христианства». Из речи, произнесенной в «Обществе рабочего просвещения» в Лондоне 30.11.1847. Даумер Г. Тайны древнего христианства. Москва, 1927. С. 1.
  • 16. Селивачёв А. Психология юдофильства. Русская мысль. 1917. Кн. 2. С. 40—64.
  • 17. Mauthner F. Berträge zu Einer Kritik der Sprache. 2 Aufl. Stuttgart; Berlin, 1906. Bd. I—III.
  • 18. Селівачов О. Фріц Маутнер. Рукопис з пагінацією від с. 33-ї до 87-ї. Харків, 1916—1918. Зберігається в родинному архіві.
  • 19. Mauthner F. Wörterbuch der Philosophie: Neue Beiträge zu einer Kritik der Sprache. München; Leipzig, 1910—1915. Bd. I—2.
  • 20. Селивачёв А. Из современной русской лирики.Рукопис реферату (62 стр.), прочитаного в «Русском Академическом Союзе» Лейпціга 9 лютого 1911 р. Зберігається в родинному архіві.
  • 21. Селивачёв А. Вячеслав Иванов как мистик. Чорновий конспект доповіді (6 сторінок), виголошеної у віленській гімназії О.Р.С.О у неділю 1 березня 1915 р. Зберігається в родинному архіві.
  • 22. Селивачёв А. О преподавании языка и словесности в средней школе. Рукопис (25 стр.), переписаний автором у Харкові 17 вересня 1918 р. Зберігається в родинному архіві.
  • 23. Селивачёв А. Блок. Чернетка конспекту лекції (с. 1—4). Зберігається в родинному архіві.
  • 24. Селивачёв А. Сологуб. Чернетка конспекту лекції (с. 1—4). Зберігається в родинному архіві.
  • 25. Бёрд Роберт. Вячеслав Иванов за рубежом. Русское зарубежье: история и современность. 2011. Вып. 1. С. 179—206.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »