« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1189—1201

УДК 745:7.031.4(477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1189

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО КАРПАТ ОЧИМА СЕРГІЯ МАКОВСЬКОГО (1877—1962)

СЕЛІВАЧОВ Михайло

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9199-0270
  • доктор мистецтвознавства, професор, Національна академія
  • образотворчого мистецтва й архітектури,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Актуальність теми: книга Маковського «Народне мистецтво Підкарпатської Русі», видана російською, чеською (1925) й англійською (1926) мовами у Празі, мала менший вплив, ніж вона заслуговує. Її не популяризували через еміграцію автора та близькість до імператорського двору. Втім, відлуння здійсненого автором уперше передусім естетичного підходу до фолкарту можна спостерегти в окремих дослідників 1960-х рр. і пізніше.

Предмет і мета статті — аналітичне висвітлення цієїпраці в контексті діяльності Маковського. Книга — підсумок однойменної виставки 1924 р., влаштованої шкільним відділом Ужгородської цивільної управи. Як експерт і директор виставки, Сергій Костянтинович обійшов усе Закарпаття, вивчав мистецькі речі на місці виготовлення та зібрав чималу колекцію, спілкувався з майстрами, фотографував. Для нього народне мистецтво — не музейний спомин, а продовжувана жива сила.

Застосовано методи: біографічний, текстологічний, історіографічний, порівняльний.

Доходимо висновку, що в книзі Маковського народне мистецтво Закарпаття вперше є предметом уваги не музейника, історика, етнографа чи організатора народних промислів, а професійного критика, який усе життя писав про митців модерну. На Карпатах він зіткнувся з творчістю, де декоративність — основна властивість, нерозривно пов’язана з ужитковою доцільністю та традицією. Наш герой захоплено її сприймає, рефлексуючи влучними спостереженнями й узагальненнями.

Ключові слова: етноестетикаКарпат, орнамент, народне ремесло, побутове мистецтво.

Надійшла 5.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Katalog výstavy : “Umění a život Podkarpatské Rusi”, pořádané pod záštitou guvernéra Podkarpatské Rusi dra Antonína Beskida školským odborem civilní správy Podkarpatské Rusi v Užhorodě 1924, 20. Březen — 1. květen / uspořádal a redigoval Sergej Makovskij. Praha : Umělecko-průmyslové museum obchodní: Živnostenská komora, 1924. 159 s.
  • 2. Народное искусство Подкарпатской Руси. Поясни­тельный текст С.К. Маковского. Прага: издательство Пламя, 1925. 162 с.
  • 3. Династія Маковських. URL: https://subscribe.ru/group/chelovek-priroda-vselennaya/3468873/.
  • 4. Лебедева Т.В. Сергей Маковский. Страницы жизни и творчества. Воронеж: Воронежский университет, 2004. 484 c.
  • 5. Династія Маковських (продовження). URL: https://subscribe.ru/group/chelovek-priroda-vselennaya/3604553/?utm_source=relap&utm_medium=widget&utm_campaign=link.
  • 6. Лебедева Т.В. «Страницы художественной критики» — итог раннего творчества С.К. Маковского. Вестник Воронежского государственного университета. Серия «Филология. Журналистика. 2006. № 2. С. 192—198.
  • 7. Маковский С.К. Страницы художественной критики: в 3-х т. Том 1. Мысли и впечатления о художественном творчестве современного Запада. Cанкт-Петербург: Содружество, 1906; Книга 1. Художественное творчество современного Запада. 2-е  издание с изменениями и дополнениями. Cанкт-Петербург: Пантеон, 1909; Книга  2. Современные русские художники. Cанкт-Петербург: Пантеон, 1909; Книга  3. Выставки и характеристики. Cанкт-Петербург: Апол­лон, 1913.
  • 8. Steinke, Elena. Der Briefwechsel zwischen Sergej Makovskij und seiner Schwester Elena Luksch-Makovskaja, 1914— 1961. Edition, Übersetzung und Bearbeitung. Magisterarbeit an der Philosophischen Fakultät der Universität Münster 2000. Gutachter: Prof. Frank Kämpfer. Digitale Osteuropa-Bibliothek: Geschichte 7. ISSN 1613-1061. Letzte Änderung am: 30.11.2004. Електронний ресурс: http://www.vifaost.de.
  • 9. Маковский С. Памяти современников. Статьи. Нью-Йорк: издательство имени Чехова, 1955.
  • 10. Маковский С. На Парнасе «Серебряного века». Статьи. Мюнхен, 1962.
  • 11. Маковский  С. И аз воздам. Роман. Отрывки: Литературная газета, 1990, 26 сентября.
  • 12. Маковский С. Силуэты русских художников. Прага: Наша речь, 1922. 160 с.
  • 13. Народне мистецтво Карпат. Альбом ілюстрацій С.К. Маковський; передмова М.Р. Селівачов; упорядник О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2019. 128 с., 110 табл.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »