« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1189—1201

УДК 745:7.031.4(477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1189

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО КАРПАТ ОЧИМА СЕРГІЯ МАКОВСЬКОГО (1877—1962)

СЕЛІВАЧОВ Михайло

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9199-0270
  • доктор мистецтвознавства, професор, Національна академія
  • образотворчого мистецтва й архітектури,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Актуальність теми: книга Маковського «Народне мистецтво Підкарпатської Русі», видана російською, чеською (1925) й англійською (1926) мовами у Празі, мала менший вплив, ніж вона заслуговує. Її не популяризували через еміграцію автора та близькість до імператорського двору. Втім, відлуння здійсненого автором уперше передусім естетичного підходу до фолкарту можна спостерегти в окремих дослідників 1960-х рр. і пізніше.

Предмет і мета статті — аналітичне висвітлення цієїпраці в контексті діяльності Маковського. Книга — підсумок однойменної виставки 1924 р., влаштованої шкільним відділом Ужгородської цивільної управи. Як експерт і директор виставки, Сергій Костянтинович обійшов усе Закарпаття, вивчав мистецькі речі на місці виготовлення та зібрав чималу колекцію, спілкувався з майстрами, фотографував. Для нього народне мистецтво — не музейний спомин, а продовжувана жива сила.

Застосовано методи: біографічний, текстологічний, історіографічний, порівняльний.

Доходимо висновку, що в книзі Маковського народне мистецтво Закарпаття вперше є предметом уваги не музейника, історика, етнографа чи організатора народних промислів, а професійного критика, який усе життя писав про митців модерну. На Карпатах він зіткнувся з творчістю, де декоративність — основна властивість, нерозривно пов’язана з ужитковою доцільністю та традицією. Наш герой захоплено її сприймає, рефлексуючи влучними спостереженнями й узагальненнями.

Ключові слова: етноестетикаКарпат, орнамент, народне ремесло, побутове мистецтво.

Надійшла 5.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Katalog výstavy : “Umění a život Podkarpatské Rusi”, pořádané pod záštitou guvernéra Podkarpatské Rusi dra Antonína Beskida školským odborem civilní správy Podkarpatské Rusi v Užhorodě 1924, 20. Březen — 1. květen / uspořádal a redigoval Sergej Makovskij. Praha : Umělecko-průmyslové museum obchodní: Živnostenská komora, 1924. 159 s.
  • 2. Народное искусство Подкарпатской Руси. Поясни­тельный текст С.К. Маковского. Прага: издательство Пламя, 1925. 162 с.
  • 3. Династія Маковських. URL: https://subscribe.ru/group/chelovek-priroda-vselennaya/3468873/.
  • 4. Лебедева Т.В. Сергей Маковский. Страницы жизни и творчества. Воронеж: Воронежский университет, 2004. 484 c.
  • 5. Династія Маковських (продовження). URL: https://subscribe.ru/group/chelovek-priroda-vselennaya/3604553/?utm_source=relap&utm_medium=widget&utm_campaign=link.
  • 6. Лебедева Т.В. «Страницы художественной критики» — итог раннего творчества С.К. Маковского. Вестник Воронежского государственного университета. Серия «Филология. Журналистика. 2006. № 2. С. 192—198.
  • 7. Маковский С.К. Страницы художественной критики: в 3-х т. Том 1. Мысли и впечатления о художественном творчестве современного Запада. Cанкт-Петербург: Содружество, 1906; Книга 1. Художественное творчество современного Запада. 2-е  издание с изменениями и дополнениями. Cанкт-Петербург: Пантеон, 1909; Книга  2. Современные русские художники. Cанкт-Петербург: Пантеон, 1909; Книга  3. Выставки и характеристики. Cанкт-Петербург: Апол­лон, 1913.
  • 8. Steinke, Elena. Der Briefwechsel zwischen Sergej Makovskij und seiner Schwester Elena Luksch-Makovskaja, 1914— 1961. Edition, Übersetzung und Bearbeitung. Magisterarbeit an der Philosophischen Fakultät der Universität Münster 2000. Gutachter: Prof. Frank Kämpfer. Digitale Osteuropa-Bibliothek: Geschichte 7. ISSN 1613-1061. Letzte Änderung am: 30.11.2004. Електронний ресурс: http://www.vifaost.de.
  • 9. Маковский С. Памяти современников. Статьи. Нью-Йорк: издательство имени Чехова, 1955.
  • 10. Маковский С. На Парнасе «Серебряного века». Статьи. Мюнхен, 1962.
  • 11. Маковский  С. И аз воздам. Роман. Отрывки: Литературная газета, 1990, 26 сентября.
  • 12. Маковский С. Силуэты русских художников. Прага: Наша речь, 1922. 160 с.
  • 13. Народне мистецтво Карпат. Альбом ілюстрацій С.К. Маковський; передмова М.Р. Селівачов; упорядник О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2019. 128 с., 110 табл.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »