« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1202—1212

УДК [94(=161.2-058.65:477.83-22):341.322(=162.1)]”1944″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1202

ТРАГЕДІЯ НА ХУТОРІ ТАРАСОВО В ЛІСІ МІЖ СЕЛАМИ РАКІВЕЦЬ І СЕЛИСЬКО ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ НА ЛЬВІВЩИНІ 21 БЕРЕЗНЯ 1944 РОКУ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336 
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Постановка проблеми. 21 березня 1944 р. на хуторі Тарасово (Тарасів) у лісі між селами Раківець і Селисько Пустомитівського р-ну Львівської обл. стався злочин вбивства польськими бандами більше п’яти десятків українців. Акція була проведена учасниками озброєної боївки, польськомовні члени якої походили, переважно, зі с. Давидова на Львівщині.

Актуальність теми. На сьогодні є значна прогалина в дослідженні жертв польсько-українського конфлікту. Мета нашого дослідження — вивчення та аналіз подій в потерпілому селі Селисько Пустомитівського р-ну внаслідок злочинної акції польських банд на хуторі Тарасово (на фоні прилеглих околиць) 21 березня 1944 року. Джерельною базою для написання статті стали матеріали канд. іст. наук Ф. Стеблія, дослідниці сусіднього, потерпілого від цих злодіянь села Лопушни Н. Мельник; матеріали науково-практичного семінару, проведеного в с. Селисько, опубліковані наІнтернет-порталі УГКЦ Львівської архієпархії; щоденникові записи очевидця тих подій сусіднього села Товщів, зроблені в час трагедії, а також спогади респондентів, жителів села Селисько. Методи дослідження — принцип системності, історичної реконструкції та контекстуальний метод. На етапі збирання і систематизації первинної інформації — методи інтерв’ювання.

Ключові слова: хутір Тарасово («Тарасів»), с. Селисько, с. Лопушна, с. Черепин, греко-католицький священик, українські жертви, Армія Крайова (АК).

Надійшла 7.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Стеблій Ф.І. Армія Крайова в збройних акціях у підльвівських українських селах (березень-липень 1944 р.). Львів, 2010. 68 с.
  • 2. Мельник Н. Моя Лопушна. Львів, 2020. 304 с.
  • 3. У Селиську відбувся семінар, присвячений трагедії хутора Тарасово: URL: http://ugcc.lviv.ua/2018/03/ 27/u-selysku-vidbuvsya-seminar-prysvyachenyj-tragediyi-hutora (дата звернення: 8.10.2020).
  • 4. Трагедія підльвівських сіл:URL: https://vgolos.com.ua/news/tragediya-pidlvivskyh-sil_113002.html (дата звер­нення: 8.10.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »