Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1202—1212

УДК [94(=161.2-058.65:477.83-22):341.322(=162.1)]”1944″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1202

ТРАГЕДІЯ НА ХУТОРІ ТАРАСОВО В ЛІСІ МІЖ СЕЛАМИ РАКІВЕЦЬ І СЕЛИСЬКО ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ НА ЛЬВІВЩИНІ 21 БЕРЕЗНЯ 1944 РОКУ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336 
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Постановка проблеми. 21 березня 1944 р. на хуторі Тарасово (Тарасів) у лісі між селами Раківець і Селисько Пустомитівського р-ну Львівської обл. стався злочин вбивства польськими бандами більше п’яти десятків українців. Акція була проведена учасниками озброєної боївки, польськомовні члени якої походили, переважно, зі с. Давидова на Львівщині.

Актуальність теми. На сьогодні є значна прогалина в дослідженні жертв польсько-українського конфлікту. Мета нашого дослідження — вивчення та аналіз подій в потерпілому селі Селисько Пустомитівського р-ну внаслідок злочинної акції польських банд на хуторі Тарасово (на фоні прилеглих околиць) 21 березня 1944 року. Джерельною базою для написання статті стали матеріали канд. іст. наук Ф. Стеблія, дослідниці сусіднього, потерпілого від цих злодіянь села Лопушни Н. Мельник; матеріали науково-практичного семінару, проведеного в с. Селисько, опубліковані наІнтернет-порталі УГКЦ Львівської архієпархії; щоденникові записи очевидця тих подій сусіднього села Товщів, зроблені в час трагедії, а також спогади респондентів, жителів села Селисько. Методи дослідження — принцип системності, історичної реконструкції та контекстуальний метод. На етапі збирання і систематизації первинної інформації — методи інтерв’ювання.

Ключові слова: хутір Тарасово («Тарасів»), с. Селисько, с. Лопушна, с. Черепин, греко-католицький священик, українські жертви, Армія Крайова (АК).

Надійшла 7.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Стеблій Ф.І. Армія Крайова в збройних акціях у підльвівських українських селах (березень-липень 1944 р.). Львів, 2010. 68 с.
  • 2. Мельник Н. Моя Лопушна. Львів, 2020. 304 с.
  • 3. У Селиську відбувся семінар, присвячений трагедії хутора Тарасово: URL: http://ugcc.lviv.ua/2018/03/ 27/u-selysku-vidbuvsya-seminar-prysvyachenyj-tragediyi-hutora (дата звернення: 8.10.2020).
  • 4. Трагедія підльвівських сіл:URL: https://vgolos.com.ua/news/tragediya-pidlvivskyh-sil_113002.html (дата звер­нення: 8.10.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »