« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1314—1327

УДК 398.2/5/8:930.24+394.012

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1314

ФОЛЬКЛОРНИЙ ДИСКУРС ЄВРОМАЙДАНУ (2013—2015): ПОГЛЯД ІЗСЕРЕДИНИ 

Людмила ІВАННІКОВА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського,
  • Національна академія наук України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • e-mail: ivannikovafolk@ukr.net

Актуальність теми полягає у фотофіксації вербальних і вербально-візуальних текстів, зробленій автором під час Революції Гідності в Києві упродовж 2013—2015 років.. Мета статті — показана тяглість традиції творення різних форм протестного фольклору.

Завжди у традиційній народній культурі паралельно існували вербальні та візуальні форми фольклору, усні та письмові форми комунікації. З початком 90-х років XX ст. вербально-візуальні тексти та усні малі фольклорні форми політичного змісту набули масового характеру. Автор наводить цікаві спостереження стосовно процесу творення та функціонування під час Революції Гідності різних жанрів фольклору: пісень, слоганів, віршів, що є предметом дослідження статті. Учасники революції були активними творцями й виконавцями протестного фольклору. Увесь фольклорний дискурс Євромайдану можна поділити на два величезні блоки: живе побутування в середовищі протестувальників та дискурс сцени (авторські твори, народні пісні тощо).

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Ключові слова: фольклор Майдану, протестний фольклор, політичний фольклор, слоган, плакат, революційне графіті, вербально-візуальний текст.

  • 1. Небесна сотня: антологія майданівських віршів. Упорядкув., передмова Л. Воронюк. Чернівці: Букрек, 2014. 392 с.
  • 2. Орлова Ю. 111 дней Майдана. Записки киевлянки. Київ: Дуліби, 2014. 143 с.
  • 3. Надія Трач. «Разом — сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї. Київ: Кліо, 2015. 144 с.
  • 4. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Упоряд. Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам’яті. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016. 304 с.
  • 5. Майдан. Пряма мова. Кн. 1. Розшифр., упоряд та прим. О.Ю. Чебанюк та О.Ю. Ковальової. Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с.
  • 6. Захарова А. Плоды творчества Евромайдана (анек­доты, фантики, песни). Сегодня. 2013. 28 грудня. URL: https://www.segodnya.ua/ukraine/plody-tvor­ches­tva-evromaydana-anekdoty-fantiki-i-pesni-485740.html; https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/plody-tvor­ches­tva-evromaydana-anekdoty-fantiki-i-pesni-485740.html
  • 7. Горішня Г.М. Поезія Майдану у дискурсі української революційної поезії ХХ—ХХІ століття: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01. Тернопільський нац. пед. Ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2018. 20 с.
  • 8. Єфремов С.О. Щоденники. 1923—1929. Київ: «Газета «Рада», 1997. 848 с.
  • 9. Український політичний фольклор. Упорядкув., передмова, коментарі Є.М. Пащенка. Київ: Видавець Микола Дмитренко, 2008. 100 с.
  • 10.    Усна політична і еротична творчість (у записах 1920—1940 рр.). Упоряд. Євген Пащенко. Київ: ФОП Маслаков, 2017. 272 с.
  • 11.    Борисенко В.К. Свіча пам’яті: усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках. Київ: Стилос, 2007. С. 66—69.
  • 12.    Остап Вишня. «Думи мої, думи мої» (Щоденникові записи). Гальченко С.А. Історія тексту. Джерелознавчі і текстологічні аспекти творчості П.Г. Тичини, В.М. Сосюри та Остапа Вишні. Київ: Наукова думка, 2014. С. 611—612.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »