« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 111—118

УДК 75.077(477)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.111

ПРОБЛЕМАТИКА МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ НАРОДНОГО МАЛЯРСТВА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХІХ—ХХ СТОЛІТТЯ

Наталя ТИМОШЕНКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6647-0169
  • аспірантка,
  •  Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
  • старший науковий співробітник,
  • Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»,
  • вул. Лаврська, 19, 01015, Київ, Україна,
  • e-mail: Nat_tim_20@ukr.net

В сучасному мистецькому світі України відбувається становлення категоріально-поняттєвого апарату термінології народного малярства. Актуальність цього питання обумовлена інтересом суспільства, що виражено у популяризації народної картини через виставкову та дослідницьку діяльність. Метою дослідження є уніфікація значень термінів для інтеграції в науковий та культурний західноєвропейський простір. Під час досягнення мети виникли проблеми, пов’язані з різними підходами до тлумачення термінів залежно від особливостей культурно-історичного розвитку держав, на термінологію яких орієнтувалися з метою уніфікації.Застосовано такі методи, як: системно-генетичний, порівняльно-семантичний, енциклопедичний, термінологічний аналіз. Основні аспекти дослідження — полісемантичність, процес відмирання старих термінів та розповсюдження нових, розширення семантики формулювань в процесі пізнання народного малярства. Огляд мистецтвознавчих енциклопедій, публікацій в журналах та в інших наукових виданнях України, США, Франції, Канади, Великої Британії, Росії дав змогу виявити спільне та розбіжності. В результаті дослідження зроблено висновок, що в цілому в Україні розвиток термінології відбувається відповідно до стандартів західноєвропейської та північноамериканської мистецтвознавчої практики.

Ключові слова: народне малярство, народна картина, наїв, примітив, самодіяльне мистецтво, кітч.

  • 1. Григорій Ксьонз: виставковий та видавничий проект УЦНК «Музей Івана Гончара», видавництва «Родовід», Центру досліджень усної історії та культури: праці Григорія Ксьонза зі збірок Полтавського художнього музею, Музею Івана Гончара, Олександра Поліщука, Лідії Лихач. Редакція: О. Негода, А. Палагнюк. Київ: Родовід, 2005. 84 с.
  • 2. Скульптура та ікона України. Історія врятування Ukrainian Sculpture and Icone. A History of Their Rescue: кат. виставки із колекції Президента України Віктора Ющенка, а також П. Гончара, І. Гриніва, В. Козюка, В. Вовкуна та Л. Лихач. Пер. з англ. М. Скорупська, авт. дослідж. С. Білоконь та ін.; упоряд. Л. Лихач. Київ: Родовід, 2006. 160 с.: іл., табл.
  • 3. Couleurs d’Ukraine: Peinture Sous Verre d’Anastasia Rak. Paris: Published by Museum National d’Histoire Naturelle, 1999. 48 р.
  • 4. Велике і Величне: всеукр. міжмузейн. проект: каталог. Міністерство культури України, Нац. культурн.-мистец. та музейн. комплекс «Мистецький Арсенал»; керівник проекту Н. Заболотна; відп. ред. С. Савчук. Київ: Мистецький Арсенал, 2013. 367 с.: кольор. іл. Текст парал. укр., англ. З нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі.
  • 5. Прес-реліз до виставкового проекту «Чисте мистецтво». 2017. Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал»: офіц. веб-сайт. URL: https://artarsenal.in.ua/vystavka/chyste-mys­tet­st­vo/ (дата звернення: 04.11.2020).
  • 6. Шмагало Р. Божина і бузина української термінології мистецтва (до проблем методології). Образотворче мистецтво. 2014. № 4 (92). С. 110.
  • 7. Прокофьев В.Н. О трех уровнях в культуре Нового и Новейшего времени (К проблеме примитива в изобразительных искусствах). Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени: сборник. Москва: Наука, 1983. С. 6—28.
  • 8. Brodskaia N. L’Art Naїf. New York. USA, 2007. 199 p.
  • 9. Рылева А. О наивном. Москва: Академический Проект; Российский институт культурологии. 2005. 272 с.
  • 10.    Гундорова Т.Г. Кітч і література. Травестії. Київ: Факт, 2008. 284 с.
  • 11.    Канн Д. Чи справді наївне мистецтво таке вже наївне? 2014. Український наїв ХХ ст.: веб-сайт. URL: https://ukrainian-naive.com/publication/cahn_assey (дата звернення: 04.11.2020).
  • 12.    Benedetti Joan M. Words, Words, Words: Folk Art Terminology — Why It (Still) Matters. Art Documentacion. 2000. Vol. 19. № 1. P. 14—21. The University of Chicago Press. USA.
  • 13.    Власов В.Г. Примитивное искусство. Примитивы. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: в 10-ти т. Санкт-Петербург: Азбука-Классика, 2007. Т. VII (П). С. 748—751.
  • 14.    Традиційне народне мистецтво, професіональне мистецтво, примітив. Творчість на границях типів художнього мислення: кат. вист., присвяченої ІІ Гончарівським читанням. Упоряд. О. Клименко, В. Рак. Київ: Музей Івана Гончара, 1995. 20 с.
  • 15.    Клименко О. До питання про термін «примітив». Українська народна творчість в поняттях міжнародної термінології (примітив, фольклор, аматорство, наїв, кітч…). Колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. Київ: Музей Івана Гончара, 1995. С. 14—15.
  • 16.    Primitive art. Art & Architecture Thesaurus® Online. URL: https://www.getty.edu/vow/AATFullDisplay?find=primitive&logic=AND&note=&english=N&prev_page=1&subjectid=300056500/ (Last accessed: 04.11.2020).
  • 17.    Russell Harper, John. Folk art. 2006. The Canadian Encyklopedia. URL: http://www.thecanadianencyclopedia.ca/en/article/folk-art/ (Last accessed: 04.11.2020).
  • 18.    Art brut. Wikipedia. URL: https://fr.wikipedia.org/wiki/Art_brut (Dernier accès: 04.11.2020).
  • 19.    Définition d’art populaire. Les Définitions. URL: https://les­definitions.fr/art-populaire (Dernier accès: 04.11.2020).
  • 20.    Popular art. Art & Architecture Thesaurus® Online. URL: https://www.getty.edu/vow/AATFullDisplay?find=Popular+art&logic=AND&note=&english=N&prev_page=1&subjectid=300311927 (Last accessed: 04.11.2020).
  • 21.    Popular art. Encyclopaedia Britannica online. URL: https://www.britannica.com/art/popular-art (Last acces­sed: 04.11.2020).
  • 22.    Self-taught artists. Art & Architecture Thesaurus® Online. URL:https://www.getty.edu/vow/AATFullDis­play?find=Self-taught+artist&logic=AND&note=&english=N&prev_page=1&subjectid=300257252 (Last accessed: 04.11.2020).
  • 23.    Naive art. Art & Architecture Thesaurus® Online. URL: https://www.getty.edu/vow/AATFullDisplay?find=naive+art&logic=AND&note=&english=N&prev_page=1&subjectid=300263555 (Last accessed: 04.11.2020).
  • 24.    Outsider art. Art & Architecture Thesaurus® Online. URL: https://www.getty.edu/vow/AATFullDisplay?find=outsider+art&logic=AND&note=&english=N&prev_page=1&subjectid=300056472 (Last accessed: 04.11.2020).
  • 25.    Kitsch. Art & Architecture Thesaurus® Online. URL: https://www.getty.edu/vow/AATFullDisplay?find=kitsch&logic=AND&note=&english=N&prev_page=1&subjectid=300056181.
  • 26.    Самодеятельное искусство. Популярная худо­жес­твенная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство. Ред. Полевой В.М., Маркузон В.Ф., Сарабьянов Д.В., Синюков В.Д. Москва: Сов. Энцикл., 1986. Кн. ІІ (М—Я). С. 214.
  • 27.    Власов В.Г. Самодеятельное искусство. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: в 10-ти т. Санкт-Петербург: Азбука-Классика, 2008. Т. VІІІ (P). С. 503—504.
  • 28.    Карпова Л.О. Культурно-просвітницька діяльність. Історія української культури: у п’яти томах. Київ: Наукова думка, 2013. Т. 5: Українська культура ХХ — початку ХХІ століть. Кн. 4: Проблеми функціонування, збереження і розвитку культури в Україні. С. 216—237.
  • 29.    Власов В.Г. Дилетантизм. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: в 10-ти т. Санкт-Петербург: Азбука-Классика, 2010. Т. III (Г—З). С. 440—442.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »