Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 119—130

УДК [738.84.03.011.26:666.3](477.83-25)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.119

ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА КЕРАМІКО-СКУЛЬПТУРНА ФАБРИКА ЯК ЧИННИК ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ ШКОЛИ КЕРАМІКИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.

Романа МОТИЛЬ

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • доцентка кафедри дизайну та основ архітектури,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна;
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: romana_motyl@ukr.net

Метою статті є дослідження Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики (ЛЕКСФ) як чинника творчого розвитку львівської школи кераміки у другій пол. ХХ ст. Простежено майже півстолітню історію фабрики, починаючи від часу відкриття, включаючи етапи модернізації і технологічні аспекти виробництва та завершуючи закриттям підприємства. Об’єктом дослідження є львівська кераміка другої пол. ХХ ст., а предметом — ЛЕКСФ як чинник творчого розвитку львівської школи кераміки. Досліджено особливості діяльності творчої керамічної майстерні ЛЕКСФ, яка була платформою для розвитку авторських, виставкових творів, тиражної продукції та інтер’єрних й екстер’єрних рішень. Проаналізовано творчість худож­ників-керамістів, які, опираючись на народні традиції та сміливі авторські експерименти, сформували львівську школу кераміки, впізнавану і конкурентоспроможну як в Україні, так і за її межами. Хронологічні межі охоплюють 1946 — початок 2000-х рр., тобто час, впродовж якого функціонувала ЛЕКСФ.

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності із застосуванням культурно-історичного та мистецтвознавчого методів.

Ключові слова: Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика, виробництво, технологія, кераміка, художники-керамісти, народні традиції, експерименти.

  • 1. Голубець О.М.Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини XX століття. Львів: Академічний експрес, 2001. 176 с.
  • 2. Новицька О.Р. Українське народне мистецтво 1920—1980-х рр.: інтерпретація, оцінка, спростування: автореф. дис. …на здобуття канд. мистецтв. 17.00.06. «декоративне і прикладне мистецтво» Львів. 2003. 20 с.
  • 3. Голубець О.М. Львівська кераміка. Київ: Наукова думка, 1991. 120 с.
  • 4. Шеремета Я. Спогади про вчителя. Українська керамологія: Національний науковий щорічник. За рік 2008: Персоналії української керамології. За редакцією д. і. н. О. Пошивайла. Опішне: Українське народознавство, 2019. Кн. ІV. Т. 3. 648 с.
  • 5. Львівська кераміка. Альбом. Львів: Каменяр, 1970. 68 с.
  • 6. Кума Х. О национальных школах. Декоративное искусство СССР. 1976. № 3. С. 40—43.
  • 7. Кара-Васильєва Т.В., Чегусова З.А. Декоративне мистецтво України ХХ століття. У пошуках великого стилю. Київ: Либідь, 2005. 280 с.
  • 8. URL: https://zik.ua/ru/news/2007/10/31/lvovskaya_ keramykoskulpturnaya_fabryka_rasprodaet_svoy_sklad_stekla_117464.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »