« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 169—182

УДК 7.071.1(477)(092)Черкасов В.”1929/2020″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.170

ВОЛОДИМИР ЧЕРКАСОВ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ В КОНТЕКСТІ ЧАСУ

Світлана ЛУПІЙ

  • ORCID ID:  https://orcid.org/0000-0002-1204-2553
  • кандидат мистецтвознавства,
  • професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • e-mail:

В сучасному українському мистецтвознавстві зростає зацікавленість дослідників творчістю художників другої половини ХХ — початку ХХI ст. Це зумовлено динамічними процесами, що відбуваються духовному житті людини, і прагненням мистців відобразити своє бачення картини сучасного світу засобам живопису, графіки, скульптури. В цьому дискурсі актуальним є дослідження творчості відомого львівського живописця, Заслуженого художника України Володимира Черкасова (1929—2020). В цьому полягає актуальність обраної теми.

Мета дослідження — розглянути життєвий і творчий шлях мистця, підкреслити його роль як педагога, проаналізувати твори різних жанрів, а також розкрити особливості його становлення як мистця та характерні риси образно-художньої мови, що так яскраво проявилось в його портретах, пейзажах, натюрмортах.

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів. Також застосовано біографічно-реконструктивний метод для розкриття атмосфери, в якій відбувався процес становлення особистості та творчості художника.

Ключові слова: педагог, професор, портрет, пейзаж, натюрморт, композиція, колористика.

  • 1. Черкасов В. З досвіду моєї 50-річної творчої та педагогічної роботи. 2018. На правах рукопису.
  • 2. Щербакова О.О. Творчо-педагогічна діяльність М.С. Са­мокиша: від навчання до викладання: Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2008. № 4.
  • 3. Молєва Н., Белютин Е. Школа Антона Ажбе. К вопросу о путях развития художественной педагогики на рубеже ХІХ—ХХ века. Москва: Искусство, 1958. 168 с.
  • 4. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом. «Ака­демічний експрес». Львів, 2001. 175 с.
  • 5. Жинкин Н.И. Портретные формы. Искусство портрета. Сб. статей под ред. А.Г. Габричевского. Москва: Искусство, 1927. 189 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »