« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 163—169

УДК 726:2-523.4(477.44)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.163

ВІННИЦЬКИЙ ХРАМ БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ: питання історії, екзистенції та мистецького доробку

Наталія УРСУ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2660-2144
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • Кам’янець-Подільський національний
  • університет імені Івана Огієнка,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  •  мистецтва та реставрації творів мистецтва,
  • вул. Огієнка, 61, 32301, Кам’янець-Подільський, Україна,
  • e-mail: ursu@kpnu.edu.ua

Іван ГУЦУЛ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4797-5812
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  •  Кам’янець-Подільський національний
  • університет імені Івана Огієнка,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  •  мистецтва та реставрації творів мистецтва,
  • вул. Огієнка, 61, 32301, Кам’янець-Подільський, Україна,
  • e-mail: hutsul@kpnu.edu.ua

Мета статті — розгляд домініканського монастирського комплексу і храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Вінниці на Брацлавщині (Поділля), які дотепер залишалися поза увагою науковців та дослідників сакральної архітектури і мистецтва, що засвідчує актуальність обраної теми. Методологія дослідження містить порівняльний аналіз архівних та іконографічних матеріалів; використовуються методи художньо-стилістичного аналізу і реконструкції. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше впроваджуються в науковий обіг деякі іконографічні матеріали з Національного музею м. Кракова (Польща) та архівні джерела з Російського державного історичного архіву у Санкт-Петербурзі, які стосуються історії постання та екзистенції цієї споруди, її конфесійної приналежності, опорядження інтер’єру тощо.

Ключові слова: римо-католицький костел, мистецька спадщина, храм, кляштор, домініканський орден, архі­тектура.

  • 1. Шевчук В.О. Дорога в тисячу років. Київ: Рад. письменник, 1990. 411 с.
  • 2. Кам’янець-Подільський державний міський архів (далі — КПДМА). Ф. 685. Римсько-католицька духовна консисторія. Оп. 4. Спр. № 21. 1823.
  • 3. Матеріали відділу реконструкції історичного середовища Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації. Ох. 992, 1988.
  • 4. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстр. справочник-каталог: Т. 1—4. Київ: Будівельник, 1983—1986 гг. Т. 1. 1983. 160 с.: ил.; Т. 2. 1985. 336 с.: ил.; Т. 3. 1985. 337 с.: ил.; Т. 4. 1986. 375 с.
  • 5. Wołyniak (M.J. Giźycki). Wykaz klasztorтw dominikańskich prowincji ruskiej. Krakуw, 1923. Część 2. 400 s.
  • 6. Малаков Д.В. По Восточному Подолью. Москва: Искусство, 1982. 175 с.
  • 7. Російський державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (РДІА). Ф. 821. Оп. 150. Спр. № 554. Вінницький подомініканський монастир. Фасад і план. 1828—1917.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »