« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 157—162

УДК 37(477) (091) В. Девдюк

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.157

ЗАСНУВАННЯ ВИЖНИЦЬКОЇ ШКОЛИ ВАСИЛЕМ ДЕВДЮКОМ

Юрій ЮСИПЧУК

  • ORCID ID:
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • заступник директора,
  • Навчально- науковий Інститут мистецтв,
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
  • кафедра декоративно-прикладного мистецтва,
  • м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34-А, 76014, Україна,
  • e-mail: yusupchuk@meta.ua

Мета статті — проаналізувати умови та засади створення школи гуцульського мосяжництва та деревообробництва Василя Девдюка, її творення та новітні традиції культури, типологію творів цього мистецтва першої половини ХІХ ст. на Гуцульщині.

Важливе значення для дослідження локальної традиції новітнього гуцульського деревооброблення мають не тільки стадіальність розвитку, а й урахування всіх інноваційних «спалахів» ідей, які йшли від народних майстрів. І актуальність теми зумовлена особливостями формування в Україні новітнього сприймання мистецького спадку нації.

Об’єкт дослідження — школа Василя Девдюка та традиції гуцульського мосяжництва та деревообробництва. Предметом дослідження є історичні та соціально-культурні передумови виникнення школи мосяжництва та деревооброблення на Гуцульщині у першій половині ХІХ століття.

Джерельною базою дослідженні стали наукові, публіцистичні та художні твори щодо обраної теми та аналіз художніх зразків мосяжництва та деревообробництва на Гуцульщині початку ХХ століття.

Методами дослідження обрано принцип системності, метод історичної реконструкції та контекстуальний метод.

Ключові слова: Василь Девдюк, мистецтво гуцулів, мосяжництво, художнє деревообробництво, різьблення по дереву, типологія творів гуцульського мосяжництва.

  • 1. Юсипчук Ю. Майстри гуцульського деревообробництва першої половини ХІХ ст. і новаторство Шкрібляків. Мистецтвознавство’99. Львів, 1999. С. 153—166.
  • 2. Шмагало Р.Т. Вижницькому коледжу декоративного і прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка — 90 років. Мистецько-літературний альманах. Щовипадник. 1995. Вип. 16.
  • 3. Соломченко О. Народні таланти Прикарпаття. Київ, 1969. 53 с.
  • 4. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України. Київ, 1960. 106 с.
  • 5. Seweryn T. Huculska wykładanka w drzewie. Przemysł, rzemiosło i sztuka. 1924. № 1, 2.
  • 6. Шухевич В. Гуцульщина: Репринт. вид. 1899 р. Верховина, 1997. 352 c.
  • 7. Некрасова М.А. Народное искусство как часть культуры. Москва: Изобразительное искусство, 1983. 343 с.
  • 8. Eutelberger R. Die Oesterreichische Kunstindustr und heutige Weltlag. Wien, 1871.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »