« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 615—620

УДК 392.1:392.5:393.05

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.615

СТРУКТУРИ ЦИКЛІВ РОДИННИХ ОБРЯДІВ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФЕНОМЕНУ РОДЮЧОСТІ

КУХАРЕНКО Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: art-red@ukr.net

Анотація. Узгодження створених дослідником структур родинних обрядів з існуючими науковими концепціями поділу ритуальних часу й простору на періоди виготовлення, використання та знищення обрядових атрибутів відкриває широку перспективу для подальших досліджень. Функції таких атрибутів на різних стадіях здійснення родильних обрядів виконували: постіль вагітної та новонароджене, послід і пуповина, страви святкового столу та складчина. Найважливішим атрибутом поховальних обрядів є домовина з мерцем, весільних — цнота молодої.

Завдяки вказаним дослідженням відбувається удосконалення структур родинних обрядів, вивірення кількості епізодів, правильність їхнього формулювання. Під час студіювання було виявлено важливу антиномію: родючість — смерть, де розвиток протистояння відбувається одночасно з розвитком сюжету та зростанням рівня сакралізації.

Мета статті — в межах структурно-функціонального аналізу зіставити й порівняти структури двох циклів родинних обрядів — родильного та поховального.

Висновки: Сакралізація профанної реальності під час проведення обрядових дій здійснюється шляхом насичення їх елементами родючості.

Устатті застосовані культурологічний, порівняльний, системний, статистичний методи дослідження.

Ключові слова: українська обрядовість, родинні ритуали,структурно-функціональний метод, сакралізація, родючість.

Надійшла 30.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. Пер. с англ. Москва: Политиздат, 1989. 573 с.
  • 2. Гальковский Н.М. Борьба христианства с остатками язычества в Древней Руси. Москва, 1913. Т. 2. 308 с.
  • 3. Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. 2-е изд. Москва: Политиздат, 1986. 703 с.
  • 4. Боряк О.О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним: монографія. Київ: ІМФЕ НАНУ, 2009. 400 с.
  • 5. Ігнатенко І.В. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. 2-е вид. Київ: Дуліби, 2013. 224 с.
  • 6. Кабакова Г.И. Антропология женского тела в славянской традиции. Москва: Ладомир, 2001. 335 с.
  • 7. Маєрчик М.С. Ритуал і тіло. Структурно-семан­тичний аналіз українських обрядів родинного циклу. Київ: Критика, 2011. 326 с.
  • 8. Элиаде М. Священное и мирское. Пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ, 1994. 144 с.
  • 9. Иванова Р. Българската фолклорна сватба. София: Българската АН, 1984. 264 с.
  • 10. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Меж­дународные отношения, 1995. Т. 2. 696 с.
  • 11. Кухаренко О.О., Кухаренко А.В. Цілі ритуальних церемоній і визначення характеру дій епізодів у структурі циклу національної весільної обрядовості. Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 35. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2019. С. 22—27.
  • 12. Kukharenko O. Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 4 (30). P. 73—85.
  • 13. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2 (28). P. 132—144.
  • 14. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, собр. П.П. Чубинским. Т. 4: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. Санкт-Петербург, 1877. ХХХ + 715 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »