« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 615—620

УДК 392.1:392.5:393.05

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.615

СТРУКТУРИ ЦИКЛІВ РОДИННИХ ОБРЯДІВ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФЕНОМЕНУ РОДЮЧОСТІ

КУХАРЕНКО Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: art-red@ukr.net

Анотація. Узгодження створених дослідником структур родинних обрядів з існуючими науковими концепціями поділу ритуальних часу й простору на періоди виготовлення, використання та знищення обрядових атрибутів відкриває широку перспективу для подальших досліджень. Функції таких атрибутів на різних стадіях здійснення родильних обрядів виконували: постіль вагітної та новонароджене, послід і пуповина, страви святкового столу та складчина. Найважливішим атрибутом поховальних обрядів є домовина з мерцем, весільних — цнота молодої.

Завдяки вказаним дослідженням відбувається удосконалення структур родинних обрядів, вивірення кількості епізодів, правильність їхнього формулювання. Під час студіювання було виявлено важливу антиномію: родючість — смерть, де розвиток протистояння відбувається одночасно з розвитком сюжету та зростанням рівня сакралізації.

Мета статті — в межах структурно-функціонального аналізу зіставити й порівняти структури двох циклів родинних обрядів — родильного та поховального.

Висновки: Сакралізація профанної реальності під час проведення обрядових дій здійснюється шляхом насичення їх елементами родючості.

Устатті застосовані культурологічний, порівняльний, системний, статистичний методи дослідження.

Ключові слова: українська обрядовість, родинні ритуали,структурно-функціональний метод, сакралізація, родючість.

Надійшла 30.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. Пер. с англ. Москва: Политиздат, 1989. 573 с.
  • 2. Гальковский Н.М. Борьба христианства с остатками язычества в Древней Руси. Москва, 1913. Т. 2. 308 с.
  • 3. Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. 2-е изд. Москва: Политиздат, 1986. 703 с.
  • 4. Боряк О.О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним: монографія. Київ: ІМФЕ НАНУ, 2009. 400 с.
  • 5. Ігнатенко І.В. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. 2-е вид. Київ: Дуліби, 2013. 224 с.
  • 6. Кабакова Г.И. Антропология женского тела в славянской традиции. Москва: Ладомир, 2001. 335 с.
  • 7. Маєрчик М.С. Ритуал і тіло. Структурно-семан­тичний аналіз українських обрядів родинного циклу. Київ: Критика, 2011. 326 с.
  • 8. Элиаде М. Священное и мирское. Пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ, 1994. 144 с.
  • 9. Иванова Р. Българската фолклорна сватба. София: Българската АН, 1984. 264 с.
  • 10. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Меж­дународные отношения, 1995. Т. 2. 696 с.
  • 11. Кухаренко О.О., Кухаренко А.В. Цілі ритуальних церемоній і визначення характеру дій епізодів у структурі циклу національної весільної обрядовості. Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 35. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2019. С. 22—27.
  • 12. Kukharenko O. Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 4 (30). P. 73—85.
  • 13. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2 (28). P. 132—144.
  • 14. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, собр. П.П. Чубинским. Т. 4: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. Санкт-Петербург, 1877. ХХХ + 715 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »