« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 606—614

УДК 378.4.096(477.83-25)ЛНУ(091)”1924-1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.606

МЕРЕЖА НАУКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ФІЛОЛОГІЧНО-ІСТОРИЧНОГО ТА ФІЛОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАНЬ ГУМАНІТАРНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УНІВЕРСИТЕТУ ЯНА КАЗИМИРА У ЛЬВОВІ (1924—1939): СТРУКТУРА ТА ПРАЦІВНИКИ

Юрій ЛИСИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1606-9294
  • головний бібліограф, відділ рукописних, стародрукованих
  • та рідкісних книг імені Ф.П. Максименка,
  • Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка,
  • вул. Драгоманова, 17, 79601, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lysyjjura@gmail.com

Роман ТАРНАВСЬКИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7817-6730
  • доктор історичних наук,
  • доцент кафедри етнології,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна
  • e-mail: roman.tarnavskyi@lnu.edu.ua

Анотація. Історія Львівського університету Яна Казимира і дотепер залишається актуальною темою наукових досліджень, адже від часу заснування ця інституція була ключовою у розвитку інтелектуально-культурної та суспільно-політичної сфер у житті українців, поляків, інших народів. Метою статті є комплексний аналіз мережі наукових підрозділів зазначених спрямувань гуманітарного факультету університету (1924—1939) з погляду їхньої структури та особового складу. Об’єктом дослідження є наукові підрозділи факультетського рівня Університету, діяльність яких спрямовувалась на дослідження філологічної чи комплексної філологічно-історичної проблематики. Предметом дослідження є зміни у структурі цих підрозділів та складі їхніх працівників.

У результаті проведеного дослідження реконструйовано мережу наукових підрозділів філологічного та філологічно-історичного спрямувань гуманітарного факультету Львівського університету. Встановлено, що впродовж 1924—1939 рр. ці підрозділи були представлені низкою форм (семінар, інститут, заклад), зміни яких мали чіткі хронологічні прив’язки (до кінця 1920-х років переважали семінари, від кінця 1920-х років й до 1933 р. — інститути, відтак до 1939 р. — заклади). Основу джерельної бази дослідження становить офіційне видання Університету Яна Казимира у Львові «Склад Університету», опрацьоване із застосуванням порівняльно-історичного і типологічного методів.

Ключові слова: наукові підрозділи, гуманітарний факультет, Львівський університет, філологія, історія, наро­дознавство.

Надійшла 3.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1923/1924 i 1924/ 1925. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1924. 58 s.
  • 2. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1925/1926 i 1926/ 1927. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1925. 72 s.
  • 3. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w roku akademickim 1927/1928. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1927. 71 s.
  • 4. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1928/1929 i 1929/1930. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1928. 76 s.
  • 5. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program wykіadуw na rok akademicki 1931—1932 i skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1930/31 i 1931/32. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1931. 186 s.
  • 6. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program wykіadуw oraz skіad Uniwersytetu w roku akad. 1932/33. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1932. 170 s.
  • 7. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akad. 1933/34 і 1934/35. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1934. 99 s.
  • 8. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w roku akademickim 1935/36. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1935. 98 s.
  • 9. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1936/37 і 1937/38. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1937. 104 s.
  • 10. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w roku akademickim 1938/39. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1938. 105 s.
  • 11. Козицький А. Анджей Ґавронський (1885—1927): визначний поліглот та організатор сходознавчих студій у Львівському університеті. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2018—2019. Вип. 19—20. С. 481—496.
  • 12. Козицький А. Львівські сходознавці першої третини ХХ століття. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 389—410.
  • 13. Галенко І. Кафедра слов’янської філології Львівського університету (30-ті роки ХХ ст.). Проблеми сло­в’янознавства. Львів, 1999. Вип. 50. С. 61—69.
  • 14. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Видавнича рада: І.О. Ва­карчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. Т. І: А—К. 716 с. + 112 вкл.
  • 15. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. Т. ІІ: Л—Я. 764 с. + 224 вкл.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »