« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 606—614

УДК 378.4.096(477.83-25)ЛНУ(091)”1924-1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.606

МЕРЕЖА НАУКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ФІЛОЛОГІЧНО-ІСТОРИЧНОГО ТА ФІЛОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАНЬ ГУМАНІТАРНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УНІВЕРСИТЕТУ ЯНА КАЗИМИРА У ЛЬВОВІ (1924—1939): СТРУКТУРА ТА ПРАЦІВНИКИ

Юрій ЛИСИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1606-9294
  • головний бібліограф, відділ рукописних, стародрукованих
  • та рідкісних книг імені Ф.П. Максименка,
  • Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка,
  • вул. Драгоманова, 17, 79601, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lysyjjura@gmail.com

Роман ТАРНАВСЬКИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7817-6730
  • доктор історичних наук,
  • доцент кафедри етнології,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна
  • e-mail: roman.tarnavskyi@lnu.edu.ua

Анотація. Історія Львівського університету Яна Казимира і дотепер залишається актуальною темою наукових досліджень, адже від часу заснування ця інституція була ключовою у розвитку інтелектуально-культурної та суспільно-політичної сфер у житті українців, поляків, інших народів. Метою статті є комплексний аналіз мережі наукових підрозділів зазначених спрямувань гуманітарного факультету університету (1924—1939) з погляду їхньої структури та особового складу. Об’єктом дослідження є наукові підрозділи факультетського рівня Університету, діяльність яких спрямовувалась на дослідження філологічної чи комплексної філологічно-історичної проблематики. Предметом дослідження є зміни у структурі цих підрозділів та складі їхніх працівників.

У результаті проведеного дослідження реконструйовано мережу наукових підрозділів філологічного та філологічно-історичного спрямувань гуманітарного факультету Львівського університету. Встановлено, що впродовж 1924—1939 рр. ці підрозділи були представлені низкою форм (семінар, інститут, заклад), зміни яких мали чіткі хронологічні прив’язки (до кінця 1920-х років переважали семінари, від кінця 1920-х років й до 1933 р. — інститути, відтак до 1939 р. — заклади). Основу джерельної бази дослідження становить офіційне видання Університету Яна Казимира у Львові «Склад Університету», опрацьоване із застосуванням порівняльно-історичного і типологічного методів.

Ключові слова: наукові підрозділи, гуманітарний факультет, Львівський університет, філологія, історія, наро­дознавство.

Надійшла 3.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1923/1924 i 1924/ 1925. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1924. 58 s.
  • 2. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1925/1926 i 1926/ 1927. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1925. 72 s.
  • 3. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w roku akademickim 1927/1928. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1927. 71 s.
  • 4. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1928/1929 i 1929/1930. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1928. 76 s.
  • 5. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program wykіadуw na rok akademicki 1931—1932 i skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1930/31 i 1931/32. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1931. 186 s.
  • 6. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program wykіadуw oraz skіad Uniwersytetu w roku akad. 1932/33. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1932. 170 s.
  • 7. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akad. 1933/34 і 1934/35. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1934. 99 s.
  • 8. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w roku akademickim 1935/36. Lwуw: Drukarnia naukowa, 1935. 98 s.
  • 9. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w latach akademickich 1936/37 і 1937/38. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1937. 104 s.
  • 10. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skіad Uniwersytetu w roku akademickim 1938/39. Lwуw: I Zwi№zkowa drukarnia, 1938. 105 s.
  • 11. Козицький А. Анджей Ґавронський (1885—1927): визначний поліглот та організатор сходознавчих студій у Львівському університеті. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2018—2019. Вип. 19—20. С. 481—496.
  • 12. Козицький А. Львівські сходознавці першої третини ХХ століття. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 389—410.
  • 13. Галенко І. Кафедра слов’янської філології Львівського університету (30-ті роки ХХ ст.). Проблеми сло­в’янознавства. Львів, 1999. Вип. 50. С. 61—69.
  • 14. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Видавнича рада: І.О. Ва­карчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. Т. І: А—К. 716 с. + 112 вкл.
  • 15. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. Т. ІІ: Л—Я. 764 с. + 224 вкл.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »